Усі ми працюємо на нашу неминучу перемогу

Всі професії потрібні і важливі. Але журналіст - це навіть не професія, це, радше, місія

У журналіста не буває «робочого дня», він живе своєю роботою. Це особливий стан душі, особлива енергетика, коли тобі до усього є діло!

Журналіст не може бути байдужим ні до чого, найменша деталь чи дрібниця є для нього важливою. І часто саме ця деталь «робить погоду» у його матеріалі… До речі, уважність до деталей - одна з ознак фаховості.

Цього року День журналіста ми відзначаємо в умовах гострої фази війни, коли ворог поставив собі за мету знищити нашу країну, наш народ.

Багато журналістів зачохлили свої мікрофони та диктофони і взяли до рук зброю. Я захоплююся і пишаюся кожним з них! Чимало працюють на передовій за фахом, і вони такі ж герої, як і наші мужні військові!

Інші гідно тримають свій фронт - інформаційний: інформують, аналізують і захищають один з засадничих принципів гідного життя людини - свободу слова.

Усі ми працюємо на нашу неминучу перемогу. Після війни життя в нашій країні має бути кращим, повноціннішим, ніж до війни. Саме за таку державу українці нині воюють. Але перемогою на фронті боротьба за вільну, демократичну країну точно не закінчиться. На жаль, вже зараз це стає очевидним. Головне, щоб після перемоги її плодами не скористалися люди, далекі від ідеалів демократичного суспільства!

Виборовши на полі бою право жити у незалежній, вільній, самодостатній державі, такі демократичні цінності, як свобода слова та верховенство права, треба буде пильнувати і відстоювати. Бо у мирному житті вже доморощені політики та можновладці, на жаль, часто мають спокусу ці цінності підім’яти під себе. І тут місія журналістів - бути отим «сторожовим псом демократії». Щоб, не дай Боже, не сталося так, що проти чого боролися, на те і напоролися!

Схожі новини