Нелюдському режиму потрібні нелюди!

Цікаво, що тепер скажуть ті лицеміри, які переконували, що треба відрізняти путіна і звичайних росіян. Мовляв, путін - це зло, а звичайні люди - невинні, вони - ледь не жертви злочинного режиму. Може, хоч після жахіть Бучі, Ірпеня, Маріуполя та інших українських міст, де звірствували рашисти, у прихильників фальшивої теорії - "мухи окремо, котлети - окремо" - відкриються їхні безсовісні очі.

Після замовного спектаклю з так званим антивоєнним плакатом, який 14 березня влаштувала редакторка Марина Овсяннікова на пропагандистському першому каналі, дехто, зокрема на Заході, почав говорити, що не всі росіяни погані і що треба розрізняти путіна з прислужниками його злодійського режиму та пересічних росіян. Мовляв, в росії не всі схвалюють війну в Україні, там є нормальні, цивілізовані люди, які проти агресивної політики кремля.

Ба більше! Не бояться публічно свою миролюбність демонструвати навіть у "прямому ефірі". Овсяннікова мала стати своєрідною вітриною "хороших росіян". Тому жодних репресій щодо неї не було застосовано (і це у той час, коли арештовують за найневинніший плакат; доходило до абсурду, коли "пакували" в автозак людину, що тримала чистий аркуш паперу), а згодом Овсяннікова спокійно виїхала в Італію, де почала "давити на жалість" європейців та розповідати, як страждають від санкцій прості люди: "Сахарку не могут купить".

В унісон з Овсянніковою про "невинних росіян" почали говорити і деякі лідери західних держав. Серед них, зокрема, канцлер Німеччини Шольц. Та навіть у промові президента США Байдена у Варшаві щось подібне прозвучало…

Важко зрозуміти, чи це така дитяча наївність, чи відвертий цинізм, аби виправдати, наприклад, послаблення санкцій проти росії, мовляв, через путіна не повинні страждати пересічні люди? Не знаю, чим керуються ті, хто намагається відокремити росіян від їхнього фюрера.

Можливо, на керівників держав все ще тисне безпринципний бізнес, який не хоче втрачати російський ринок? Але не помічати очевидного, а саме того, що кожен росіянин несе співвідповідальність за ті жахливі злочини, які нині чинить в Україні російська армія, неможливо! Зрештою, у тій самій російській армії служать ті самі прості росіяни, жінки і мами яких схвалюють вбивства і мародерство в Україні. Ба більше! З перехоплених телефонних розмов дізнаємося, що не просто схвалюють, а заохочують, просять грабувати чимбільше…

путін - альтер его росіян. Саме вони 20 років ростили і пестили цього монстра. Він виник на благодатному ґрунті. Там іншого правителя і бути не могло, він би просто не прижився. Росіянам був потрібен саме такий лідер - ниций, хижий, підлий, брехливий, жорстокий, мстивий, з закоренілою совковою ментальністю та з шлейфом КГБ-НКВД... Більшості росіян такий правитель є генетично і ментально близьким.

російська псевдоліберальна журналістка Ксенія Собчак свого часу, у пориві відвертості, назвала росію "страной генетического отребья", мовляв, у минулому столітті сталася генетична катастрофа, кращих тотально знищили. І тут з нею не посперечаєшся. Справді, в результаті розкуркулення, сталінського терору, двох воєн тощо вижили насамперед гвинтики репресивної машини та ті, хто "стукав" і пристосовувався до нелюдського режиму. Чесних, освічених, інтелігентних, совісних людей знищували першими. Нелюдським режимам потрібні нелюди!

У теперішній росії живуть їхні нащадки, і путін - один із них. Він для них - у дошку свій. Тому нинішня росія - це один колективний путін. Звичайно, там є поодинокі винятки. Але, як мене вчили у школі, винятки лише підкреслюють правило!

Усього цього жахіття могло і не бути, якби після розвалу совка сталася декомунізація та десовєтізація усього пострадянського простору. І насамперед росії як правонаступниці срср. А стався безболісний, плавний перехід від "імперії зла", тобто радянського минулого, до, здавалось би, демократичного майбутнього. При цьому, пуповину історичного минулого не було перерізано, людожерські злочини комуністичного режиму не були засуджені і покарані. Як це сталося, наприклад, зі злочинами нацистського режиму, коли багато років поспіль відбувалася денацифікація, тобто перевиховання цілого народу, який був визнаний винним за злочини Гітлера.

А непокаране зло, як відомо, має здатність повертатися. Особливо, коли більшість народу відчуває спорідненість з радянським минулим та ностальгує за ним. Втім, чого можна було чекати від країни, де досі в Мавзолеї лежить організатор "червоного" терору, де досі стоять пам'ятники більшовицьким ідолам, на їх честь збережені назви вулиць. Саме більшовики із особливим задоволенням стріляли в потилиці своїм жертвам, грабували і мародерили. Сьогодні те саме, один до одного, роблять їхні нащадки. Нічого не змінилося з часів Леніна-Сталіна! Ось що таке генетична пам'ять! Ось які наслідки того, що вчасно не було зроблено демонтажу більшовицької свідомості, морального чистилища нації.

Свого часу німецький політик Йошка Фішер сказав, що у кожного народу є своя відправна точка, на якій будує свою державність. Для Німеччини - це Освенцим. "Якщо не будемо постійно пам'ятати, що ми зробили в Освенцимі, ніколи не побудуємо нової Німеччини", - сказав Йошка Фішер.

росія, як правонаступниця радянського союзу, на відміну від Німеччини, ніколи не визнала своїх злочинів, відтак не має своєї відправної точки. росія не те, що не покаялася за ГУЛАГ, за Голодомор, за Соловки, за геноцид через національність та класову приналежність мільйонів людей, а навпаки - путін за цим всім публічно шкодує і ностальгує. Сталіна він вважає "ефективним менеджером", а розпад срср - найбільшою геополітичною катастрофою минулого століття. В унісон думають і росіяни. У 2020 році за результатами опитування "Левала-Центр", близько 70 відсотків росіян позитивно оцінюють роль диктатора Сталіна в історії країни. То чого можна чекати від цих людей? Чого дивуватися тому, що приблизно стільки ж росіян схвалюють нинішню війну проти України! Це суспільство інфіковане злом. росіяни вчасно не отримали щеплення від тоталітаризму, і хвороба при певних обставинах почала загострюватися.

Колись російський письменник Валентин Распутін написав: "Що ви хочете від народу, який живе не на своїй землі, а на мішку з кістками?"

Війна росії в Україні, звірства окупантів у Бучі, Ірпені, Маріуполі, на які путін їх благословив, мають стати тою відправною точкою, якою для Німеччини став Освєнцим. Злочини путінського рашизму проти людяності мають бути прирівняні до злочинів сталінізму і фашизму. І їх треба обов'язково покарати!

Не розумію, як після цього всього наша влада збирається сідати з цими злочинцями за стіл переговорів і про щось домовлятися. Будь-який мирний договір дає цим виродками індульгенцію. На що вони і розраховують. Буча - це точка неповернення. Будь-який компроміс - це зрада насамперед тих мучеників, яких ці нелюди закатували. З дияволом сідати за стіл переговорів - означає одне - продати йому душу.