«Неоголошена або невизнана війна». Навіщо цей наратив ФСБ і що треба знати
Війна визнається війною по факту. Не треба приймати закон чи указ, який спеціально би підтвердив, що в нас йде війна
Гарний кейс, який наочно демонструє як ФСБ втягує у руйнівну дискусію інтелектуальне та патріотичне товариство. І вже їхніми вустами сіє «зраду». У соцмережах знову пішла хвиля запитань щодо війни та статусу. Невипадково, як ви розумієте.
Війна визнається війною по факту. Якщо, приміром, є факт вторгнення військ іноземної держави на нашу територію, факт окупації - це вже агресія (побутовою мовою — війна). І немає значення — визнає її хтось чи ні, оголошували війну чи ні.
Тобто не треба приймати закон чи указ, який спеціально би підтвердив, що в нас йде війна.
Війна в нас з 20 лютого 2014 року. Ця дата початку збройної агресії (побутовою мовою війни) неодноразово згадується у законах та вироках судів.
Тепер щодо судів.
У нас є 17 вироків, у яких доведено в судовому порядку, що проти України з боку російської федерації вчинено злочин — збройна агресія.
Нижче цитата з Резолюції ООН Про агресію, 1974 з якої чітко зрозуміло які дії, незалежно від оголошення війни, кваліфікуються в міжнародному праві як агресія. Зверніть увагу на пункт F — це щодо білорусі. Надавати свою територію іншій державі для вчинення агресії по відношенню до третьої держави — це теж злочин агресії.
Стаття 3. Будь-яка з наступних дій, незалежно від оголошення війни, з урахуванням та відповідно до положень статті 2, кваліфікуватиметься як акт агресії:
а) вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, хоч би який тимчасовий характер вона не носила, що є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або її частини;
b) бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;
с) блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;
d) напад збройними силами держави на сухопутні, морські чи повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави;
e) застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з державою, що приймає, порушуючи умови, передбачені в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території з припинення дії угоди;
f) дія держави, що дозволяє, щоб її територія, яку вона надала у розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для вчинення акту агресії проти третьої держави;
g) засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, що мають настільки серйозний характер, що це рівнозначно переліченим вище актам, або його значну участь у них.
