Путін діє за принципом «пан або пропав»…
Путін сподівався на швидку переможну війну: був впевнений, що в Україні, принаймні на південному сході та й у центрі, його солдатів будуть зустрічати квітами, українська армія здасться, а Зеленський капітулює.
Путін, очевидно, справді вважав (зараз, думаю, вже трохи засумнівався), що «ми - один народ». Через страх за своє життя і, як наслідок, ізольованість від реальності, Путін недооцінив два, чи навіть три важливі моменти: міць і дух української армії, мужність і патріотизм українців, зокрема на переважно російськомовному півдні та сході, і реакцію та санкції Заходу. Ці три основні складові вщент зруйнували його план бліцкригу.
Кривава бійня на українській землі триває вже два тижні. Російська армія, попри нищівні бомбардування військових об’єктів і цивільних будинків, не захопила жодного великого міста. Шалений спротив чинять також мирні мешканці, які голими руками (у них були лише прапори України) зупиняють і виганяють із міст озброєних загарбників. Ці вражаючі відео облетіли весь світ.
І тут варто наголосити, що не тільки Путін, а й колективний Захід не вірив, що українці будуть здатні чинити такий запеклий опір другій за міцністю армії світу (хоча зараз багато хто засумнівався у коректності цього рейтингу). Жорстокість агресора не залякала і не зламала український дух, а навпаки, підняла його і мобілізувала націю! Припускаю, коли західні лідери попереджали про неминучість вторгнення російської армії, вони відводили Україні кілька днів. Але те, як українське військо і цивільне населення почали чинити відпір, змусило наших західних союзників переглянути і свої прогнози щодо результатів війни, і своє ставлення до України. Бо в перші дні агресії здавалося, що Захід надто мляво допомагає Україні, а НАТО боїться, щоб Путін не потрактував їхні дії як вступ у війну.
Генсек Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг усіляко підкреслює, що НАТО не є і не збирається бути учасником цієї війни. «Ми несемо відповідальність за гарантування того, щоб конфлікт не поширився за межі України», - каже Генсек НАТО.
Допомогу Захід нам, без сумніву, надає, зокрема застосував безпрецедентні санкції проти країни-агресора. Але санкції дадуть ефект лише через певний час. Вони боляче б’ють по російській економіці, та навряд чи стимулюють Путіна зупинити війну. А ось нагальна військова поміч, на жаль, надходить із запізненням. Як, наприклад, надання нам винищувачів. Кілька днів поспіль українська влада благала закрити небо над Україною або хоча б надати нам винищувачі. І лише на 13-й день війни Польща нарешті заявила, що готова передати винищувачі МіГ-29, про які просила Україна. Щоправда, робить це не прямо, а обхідними шляхами. Бо Польща, напевно, також боїться, що Росія потрактує такий крок як участь РП у війні проти Росії... Тож іще невідомо, чи ця операція буде успішною.
А ось небо країни НАТО так і не наважується закрити, хоча президент Зеленський, коли звертався з таким проханням до західних союзників, сказав, що вбивство мирних громадян буде і на совісті тих, хто зволікає з таким життєво необхідним для України рішенням. Дав зрозуміти, що відмова у закритті неба - це, по суті, співучасть у вбивстві українців. Але і такі різкі звинувачення не подіяли. Чому США вперто не закривають небо над Україною? Америка, як і Європа, боїться, що Путін розцінить цей крок як безпосередню участь у війні. А це вже війна між двома ядерними державами! Бояться, що господар Кремля може застосувати ядерну зброю! Наскільки ці побоювання обґрунтовані?
Найгірше, ніхто не знає, що коїться у голові Путіна. Адже людину, яка у ХХІ-му столітті розв’язала у центрі Європи війну з бомбардуванням мирних міст, аж ніяк не можна вважати адекватною. З приводу психічного здоров’я Путіна президент США Джо Байден скликав навіть закриту нараду. Щось таки в Америці знають…
Утім, коли Путіну доведеться відповідати за свої страшні злочини, під дурника пиляти не вдасться. Така архаїчна манера ведення війни, коли від ракет і бомб гинуть мирні люди, зокрема діти, автоматично робить російського диктатора воєнним злочинцем, за яким плаче лава підсудних у Гаазі. Але ця російська тактика також свідчить, що, розпочавши повномасштабну війну в Україні, Путін діє за принципом: «пан або пропав». «Паном» був би, якби спрацював його план бліцкригу… Але і «пропадати» не збирається. На кону не лише його особиста доля, а й доля Росії.
Нагадаю, напередодні вторгнення відставні російські військові, серед яких був відомий і впливовий генерал Івашов, попереджали, що війна з Україною може закінчитись розпадом і крахом РФ. Путін зігнорував це пророцтво, бо маховик війни був запущений ще кілька років тому. Військові експерти вважають, що рішення про повномасштабну війну кремлівський виродок ухвалив давно, і цілеспрямовано до неї готувався.
Зараз Путін говорить, що ця «військова спецоперація буде доведена до кінця». Вочевидь, до свого кінця. Бо всім тверезомислячим людям, у тому числі в Росії, зрозуміло, що Путін заганяє себе і Росію у безвихідь. Тому ті, кому є що втрачати, панічно втікають з Мордору... Та за собою у безодню диктатор може потягнути цілий світ. Пригадуєте його промову, у якій він казав: «Ми як мученики потрапимо в рай, а вони — здохнуть»…
Тому увесь цивілізований світ, якому, по суті, і оголосив війну Путін, не повинен чекати, хто кого переможе у війні, що точиться на українській землі. Треба спільними зусиллями негайно зупинити цього божевільного монстра!
