BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

Український супутник такий же супутник, як Голобородько - президент

Виглядає подібно, подає надію, дає заробити, але не працює

Один мій колега і опонент з правлячої партії «Слуга народу» (є така партія?) довго пишався у мережі тим, що супутник «Січ-2-30» було вироблено у нього на окрузі у Дніпрі. Я теж міг пишатися, що частину електроніки виготовлено у мене на окрузі у Львові. Але стримував це публічне депутатське пишання.

Сайт «Заборона» пише, що Січ-2-30 виявляться просто копія супутника Січ-2, виготовленого і запущеного 10 років тому.

Січ два, правда, зламався і знищився у космосі за пів року після запуску, а копія, яку завжди виготовляють при запуску, припадала пилюкою на заводі.

І от зараз вирішили запустити копію застарілого технологічно супутника, щоб попіаритися на цьому.

Як у старому анекдоті : «Куме, чули ? «Слуги народу» у космос полетіли!

-Усі?

-Та нє. Супутник запустили.

- От, дурню. То навіщо ти мене збудив!».

Вирішили паралельно вкрасти, не проплатили узгоджений контракт з компанією Маска для того, щоб переукласти новий з декількома посередниками. Замовили їм нікому не потрібне додаткове обладнання, щоб вкрасти майже мільйон доларів.

У результаті український супутник полетів, але не запрацював. Не зміг.

Тому ні мені, ні моєму колезі - опоненту з «Слуги народу» - пишатися нічим.

Пишатися може лише журналіст-розслідувач з сайту «Заборона». Бо єдине, як кажуть в анекдоті, що ми можемо робити - це дітей та журналістські розслідування.

Джерело

Читайте також
Із Буданова ліплять образ «кризового менеджера у погонах» і «свого хлопця»
28.04.2026
Із Буданова ліплять образ «кризового менеджера у погонах» і «свого хлопця»

Останніми тижнями різко активізував свою публічно-медійну активність керівник Офісу президента України Кирило Буданов. Після певного перебування у тіні, пов’язаного із входженням у роль нової правої руки Володимира Зеленського, він усе частіше з’являється на людях, у головних новинах медіа — із суспільно значущих (і не дуже) приводів. Таке часте «нагадування про себе» може бути пов’язано із якимись новими сенсами, політичними проєктами як самого Буданова, так і його «шефа»