Лукашенко і Путін програли перший раунд емігрантської війни

Підсумок: цей раунд емігрантської війни Лукашенко і Путін програли.

Зараз їх сили відступають — більша частина перемістилася з холодних таборів поруч з колючим польським дротом у теплий логістичний центр, а понад три сотні найбільш розумних взагалі ретирувалися літаком у Ірак.

Все логічно — новини навіть такого масштабу живуть у інфопросторі тиждень-півтора. І якщо за цей період не вдалося досягти результатів, то їх і не буде — тема усім набридла.

Поляки вистояли, показали технічну здатність справитися з таким масштабом атаки.

Проявили твердість і впевнено затикали рота російським пропагандистам із західноєвропейськими паспортами, котрі рвалися познімати сльозливі картинки, як «фашисти і радикали» утискають нещасних мігрантів. Не звертали уваги на галас штатної «громадськості» на захист свободи слова, а також взагалі на завивання лівих щодо нещасних біженців.

Невдобно вийшло і з проросійськими правими в Європі — вони ж паразитували на мігрантській темі і водночас обсмоктували Путіна і Москву, як сильних лідерів. А тут виявилося, що Москва із сателітами брутально кидають мігрантів на кордони ЄС.

І взагалі, ця криза показала, що часи помінялися, що настрої європейців уже інші. Жителям Німеччини та інших багатих країн набридло, що їх силою примушують жаліти мігрантів. Тому, приміром, наступний німецький канцлер мовчить у ганчірочку, йому з цим електоратом ще довго жити.

Метушилася Меркель (і трохи — Макрон), чия проросійська позиція уже очевидна останній жабі з білоруських боліт. Дзвонила то Лукашенку, то путінським друзям. Але їй втрачати нічого, та й не вдалося добитися особливо нічого.

Хоча і не було фізичної допомоги Польщі, але принаймні позірно Захід тримав стрій проти Москви і Мінська. ЄС не дав задній хід в плані санкцій, найбільші країни висловлювали свою солідарність з поляками.

Я уявляю, як елітам цих країн мріялося натиснути на Польщу, як до цього їх підштовхувала ефесбешна агентура, але тупість Луки й Кремля і реакція рядових європейців примусили їх лідерів робити вигляд, що вони не з Москвою, а з Варшавою.

Спливають неприглядні деталі операції — виявляється, такі тисячі готових кидатися камінням у прикордонників з'явилися, бо якісь невідомі люди німецькою мовою свого часу пообіцяли, що варто добратися лише до Білорусі, а там буде наземний коридор у Німеччину.

Джерело