Навіщо Лукашенку "новий фронт"?

«Якщо треба буде, то Білорусь перетвориться на єдину базу Білорусі й Росії. Військову базу. Для того, щоб протистояти вашій агресії, якщо раптом ви на це зважитеся або окремі сусідні держави», — наголосив Лукашенко. І далі: «У нас створена на цьому західному напрямку фактично єдина армія. Єдине озброєне угруповання, основою якого є білоруська армія. І в разі конфлікту, ми це не приховуємо, нас уся західна частина збройних сил Росії буде підтримувати».

Без сумніву, коли білоруський диктатор говорив про «окремі сусідні держави», то мав на увазі перш за все Україну. Саме Київ є останнім часом чи не головною мішенню лукашенківського гніву. Перед своєю розмовою з журналістом CNN Лукашенко провів «оборонну» нараду зі своїми силовиками. Розповідаючи їм про уявні загрози з-за кордону, диктатор заявив, зокрема, таке: «У Польщі… ясно ж, що не проти Німеччини розгортаються ці війська. Причому іноземних держав, перш за все США. Ми бачимо, як Литва лізе в кожну шпарину, щоб показати свою відданість НАТО і США. Але найсумніше — це Україна. У нас відкривається новий, по-старому кажучи, фронт. Ми бачимо, що вони творять. Мало того, що туди побігли наші втікачі — там створюються навчально-тренувальні табори в усе більшій кількості, де навчають цілеспрямовано (і не тільки втікачів) роботи по Білорусі, як кажуть спецслужби».

Те, що усе це повна маячня, зрозуміло… Але пояснювати останні антиукраїнські випади Лукашенка лише його фобіями було би неправильно. І надто легковажно. Дуже схоже, що Лукашенко діє на «українському фронті» (свідомо чи не зовсім, не так і важливо) згідно з підступними задумами свого єдиного стратегічного партнера — Кремля. Відробляючи отриману нещодавну від Путіна фінансову допомогу, Лукашенко старанно озвучує те, що вкладають у його вуста «спецслужби», а фактично — московські «товариші»…

Натравлюючи Лукашенка на Україну, Путін вбиває відразу двох зайців. По-перше, банально лякає Київ загрозою масштабного вторгнення з півночі. Перестрашений, зденервований опонент, упевнені у Кремлі, рано чи пізно буде змушений піти на політичні поступки.

А по-друге (і саме це, як на мене, є найбільш небезпечною для нас частиною цього кремлівського плану), підігріваючи вустами Лукашенка градус напруги на лінії Мінськ-Київ, у Москві, не виключено, справді хочуть спровокувати збройне зіткнення на білорусько-українському кордоні. Ясна річ, провину за такий конфлікт білоруська й російська пропаганда поклали би на Київ: ось дивіться, Лукашенко ж попереджав…

Для Кремля це був би просто суперсценарій — особливо якби з локального збройного зіткнення розпалити масштабніший конфлікт. Путінська Росія воювала би тоді з Україною чужими руками (принаймні, на початках). До того ж, екскалацію воєнної агресії проти України (не тільки з північного напрямку) Москва могла би виправдати необхідністю надати допомогу «братній Білорусі», адже на неї напали «знахабнілі бандерівці», що за прикладом литовців прагнуть «показати свою відданість США й НАТО».

До речі, провокація на кордоні з людськими жертвами, з перекиданням цілої провини на не причетну до цієї провокації жертву подальшої агресії, є улюбленим прийомом диктаторських режимів. Саме за таким сценарієм діяли сталінський СРСР перед нападом на Фінляндію і гітлерівський Рейх перед нападом на Польщу… А ну, як Москва, підсовуючи Лукашенку тези про український «фронт», використовує його «втемну»? А раптом усі його антиукраїнські випади є частиною підступного сценарію Кремля, який задумав на білорусько-українському кордоні збройну провокацію, схожу на ті, які колись здійснили Сталін і Гітлер? Наприклад, хтось обстріляє білоруських прикордонників, і відразу «встановлять», що кулі прилетіли з-за українського кордону…

Схилятися до таких песимістичних прогнозів змушує, зокрема, безсумнівна готовність режиму Лукашенка бути знаряддям Кремля, яку Мінськ демонструє, штучно створюючи на своїх західних кордонах міграційну кризу. Нацьковані російськими колегами, білоруські спецслужби ось уже кілька місяців приймають у Білорусі потенційних мігрантів із Близького Сходу (головно з Іраку, звідки до Мінська щодня прибувають по кілька літаків) — і відразу доставляють їх на західні кордони Білорусі. А потім ці мігранти, проінструктовані білоруськими спецслужбами, намагаються прорватися до Латвії, Литви й Польщі… Минулої п'ятниці, повідомила польська Прикордонна охорона, було зафіксовано 601 спробу нелегального перетину білорусько-польського кордону. А усього у вересні цього року таких спроб було 7 тисяч 535, тоді як за увесь минулий рік — тільки 120.

Як повідомив Euronews, білоруська опозиціонерка, екскандидатка у президенти Світлана Тихановська вважає, що режим Лукашенка використовує мігрантів, аби шантажувати Європу. «Усі ці люди на кордонах прибувають туди разом зі співробітниками білоруського КДБ, — заявила Тихановська на Athens Democracy Forum у Греції. — За мігрантми стежать люди режиму, ці групи є організованими. Для Європи велика проблема, що робити з цими людьми… Мігранти не винні в тому, що стали жертвами білоруського режиму». А ось заява Парламентської Асамблеї Ради Європи: «ПАРЄ занепокоєна розвитком ситуації, пов'язаної з гібридними атаками білоруської влади, наслідком яких є зростання міграційного тиску на кордонах Білорусі з Латвією, Литвою і Польщею».

Задля дестабілізації Європейського Союзу режим Лукашенка за вказівкою Москви прирік на поневіряння тисячі нещасних жителів Близького Сходу, які не підозрювали, що «найдешевший спосіб потрапити у Європу» є підступною пасткою… Чи готовий режим Лукашенка дестабілізувати Україну, організувавши збройну провокацію на білорусько-українському кордоні? Не факт. Але головна небезпека у тому, що московські організатори такої провокації можуть Лукашенка навіть не запитати…

Читайте також: Зеленський говорив із Лукашенком про «вагнерівців» ще до їх затримання