Повернення древньому Володимиру історичної назви - це важлива складова деколонізації

Завжди казав, що декомунізація — лише перший етап деколонізації. І добре, що вслід за позбавленням слідів комуністичного тоталітарного режиму на нашій мапі починається така сама відмова від російських колоніальних топонімів і повернення історичних назв. Тим паче назв, яким понад тисячу років

Місто Володимир, яке згадується у писемних джерелах з 988 року, упродовж століть було одним із найважливіших центрів давньоруської держави поруч із такими містами як Київ, Чернігів, Переяслав та Галич.

Його нинішня назва «Володимир-Волинський» нав’язана російськими колонізаторами, причому без жодного офіційного рішення про перейменування. В офіційних джерелах Російської імперії ця назва фігурує лише з 1911 року, комуністичні колонізатори успадкували її від своїх царських попередників.

Мета додатку «Волинський» — очевидна: принизити історичне значення міста, натомість підносячи російський Володимир-на-Клязьмі, який стали іменувати просто Володимиром.

Повернення українським містам історичних назв є важливою складовою деколонізації — звільнення українського народу від негативних впливів колишніх колонізаторів, частиною якого стала декомунізація.

В 2019 році Верховна Рада повернула історичну назву іншому історичному місту — Переяславу, прибравши з його назви додаток «Хмельницький». Повернення історичної назви Володимиру, підтримане під час громадських слухань жителями міста, є логічним продовженням цього процесу.

Схваливши ініціативу про повернення місту назви Володимир, міська рада зробила вирішальний крок до відновлення історичної справедливості й живого зв’язку минулих, сучасних і майбутніх поколінь.

Джерело