«На дурака не нужен нож...»

Нагадаю, прези­дент Зеленський за 12 днів до виборів вирішив «порадитись» з народом щодо суспільно важливих питань: п’ять таких має намір винести на розсуд громадян у день місцевих виборів 25 жовтня. Одразу питання не озвучив, а зробив «театральну паузу», пообіцяв, що протягом наступних п’яти днів буде оприлюднювати по одному. Чому вирішив «розтягнути задоволення», зрозуміло — щоб ефект від питань тримався якомога довше і чим ближче до моменту во­левиявлення. Інтрига підживлює інтерес, а відтак ефективніше працює на свідомість і підсвідомість. Крім того, чим ближче це озвучено до виборів, тим менше у виборців часу усвідомити і пере­осмислити те, що їм пропонують і за що мають проголосувати…

Два запитання Зеленський вже озвучив. Перше: «Чи підтри­муєте ідею довічного ув’язнення за корупцію в особливо великих розмірах?». Друге: «Чи підтримуєте створення вільної економічної зони на території Донецької та Луганської областей?»

І на цьому інтрига завершилась. У мережу «злили» три інші пи­тання.

«Чи підтримуєте ви скорочення кількості народних депутатів до 300?», «Чи підтримуєте ви легалізацію канабісу в медичних цілях — для зменшення болю у важких хворих?» і «Чи підтримуєте ви право України на використання безпекових гарантій, визначених Буда­пештським меморандумом для відновлення її державного сувере­нітету й територіальної цілісності?».

Наскільки інформація є достовірною, дізнаємося, коли Зеленський озвучить наступне питання. Але ефект несподіванки вже зіпсований… Зрештою, навіть якщо питання будуть іншими або дещо іншими, це не змінює суті цього передвиборчого маневру влади. Основна мета зро­зуміла: Зеленському і його «слугам» треба рятувати свої просілі рей­тинги, а для цього треба мобілізувати ядерний електорат. Не йдеться, звісно, про 73 відсотки, про ці цифри «зелені» можуть забути, але за­лишки ще можна зібрати докупи. Годувати свого виборця вирішили перевіреною стравою — цинічним популізмом.

Перше питання про корупцію — яскравий приклад такого махрово­го і відвертого популізму. У мене до Зеленського є зустрічне питання: а що йому зараз заважає боротися з корупцією? Чи він досі має сум­нів, що народ не любить корупціонерів? У нього було достатньо часу — півтора року майже необмеженої влади з монобільшістю у парламен­ті, щоб почати боротися з корупцією, зокрема, у своєму найближчому оточенні. Натомість Зеленський спочатку призначив «стовідсотково» свого генпрокурора, потім замінив його на «двістівідсотково» свою і почав завзято боротися з… політичними опонентами та поодиноки­ми представниками власної команди, які викривали корупцію у се­редовищі «слуг».

Найбільш промовистою є історія з депутатом від «слуг» Гео Леро­сом, який оприлюднив відеозаписи, на яких чоловік, схожий на брата глави Офісу президента Андрія Єрмака, Денис Єрмак, вимагає гроші у людей за працевлаштування на «хлібні» державні посади. Власне, реакція Зеленського на цей гучний корупційний скандал засвідчила, що глава держави усіляко намагався прикрити корупцію та відмазати своїх. Відповідаючи на запитання журналіста з цього приводу, Зелен­ський, не чекаючи ані розслідування, ані рішення суду, сказав: «Для мене це порожня справа». Тож першими претендентами на пожиттє­ве ув’язнення за корупцією мали би бути брати Єрмаки? Упс…

Питання про створення вільної економічної зони на Донбасі вза­галі є вкрай шкідливим для держави. По-перше, частина Донбасу досі є окупованою, Україна ці території не контролює. Про які вільні економічні зони може бути мова? Може йтися лише про звільнення цих територій від окупанта. Це наразі єдине актуальне питання щодо Донбасу! Чи влада живе у власній паралельній реальності і хоче цю реальність нав’язати усім українцям? По-друге, в Україні вже прово­дили експерименти з вільними економічними зонами. Закінчились вони погано для країни та її економіки, бо перетворили окремі регіони у чорні діри. Але були дуже успішними для наближених до влади пер­сон, які в такий спосіб, по суті, законно грабували країну — не платили податки і нажили чималі статки. Вільні економічні зони, що діяли за часів президента Кучми, призвели до монополій, до знищення конку­ренції, до олігархату. На цьому свого часу і піднялася банда Янукови­ча. Хто грабуватиме бюджет при Зеленському в разі створення таких зон, гадати не доводиться…

Але головне навіть не це. Якщо питання, які засвітилися у соцме­режі, справжні, то Зе-виборець, який би не був наївний і довірливий, має нарешті зрозуміти одну просту річ: влада невисокої думки про його розумові здібності. Пригадуєте слова з пісні кота Базіліо і лисиці Аліси з фільму «Пригоди Буратіно»: «На дурака не нужен нож, Ему с три короба наврешь — И делай с ним, что хошь!»

Бо якщо деякі питання для так званого всеукраїнського опитуван­ня від Зеленського — це шкідливий для інтересів країни популізм, який за бажання можна втілити у життя, то, наприклад, питання: «Чи під­тримуєте право України на використання безпекових гарантій, визна­чених Будапештським меморандумом для відновлення її державного суверенітету й територіальної цілісності?» — це не просто маніпуляція, а відвертий обман. Це завуальована претензія на відновлення ядер­ного статусу країни. Тема дуже популярна серед загалу. Саме на це і розраховує Зеленський. Але за нинішніх реалій відновити ядерний статус Україна нездатна. З багатьох точок зору: і геополітичних, і суто фінансових. Тут лідер фракції «Слуга народу» Давид Арахамія пропо­нує скоротити кількість Збройних сил України, бо, бачите, грошей на армію бракує, а вони натякають на відновлення ядерного статусу! За які, вибачте, бабки? Та й хто нам це дозволить? Чи влада хоче піти на порушення Будапештського меморандуму, щоб зрівнятися у статусі з Росією, яка плювати хоче на міжнародні угоди і міжнародне право?

Одне слово, потенційні виборці Зеленського та його «слуг», думай­Те, за кого вас має вами ж обрана влада!