Передплатити Підтримати

Дефолт – це танки на вулицях і втрата заощаджень

Аргентина знову не платить за боргами. Сюрприз

Переговори про реструктуризацію боргів Аргентина почала досить давно, але тільки зараз настав момент невиплати платежу. І країну можна привітати з майже ювілейним, дев'ятим дефолтом.

Можна наводити приклад Аргентини, яка удев'яте допускає дефолт, та досі існує, і до неї щоразу повертаються інвестори. А можна згадати, що в ХХ століття Аргентина і США увійшли з однаковими стартовими позиціями. Але потім щось пішло не так. І кожен обрав свій шлях.

Шлях Аргентини — шлях соціального популізму, який не працює. Вірніше, він саме так і працює. Дефолт за дефолтом. У підсумку, ти, як і раніше, залишаєшся бідною латиноамериканською країною. І платиш дорого за свої борги. І в момент кризи всі тікають з Аргентини у США, продають песо і купують долари, продають аргентинські цінні папери і купують американські.

Плата за шлях дефолту — це не смерть. Ні. Це просто вічне животіння. І розмови про божевільний потенціал. Який, правда, ніяк не дається реалізувати.

Інвестори повертаються після дефолту. Так. Тому що в світі багато грошей і їх кудись треба дівати. Чому інвестори повертаються в такі країни, як Аргентина? Тому що такі країни, як Аргентина, готові платити за гроші інвесторів у п'ять разів більше, ніж країни, які дефолтів не допускають. Плата за ризик. Яка лягає на плечі аргентинських платників податків. На них же і лягають наслідки дефолту.

Зараз Аргентина вкотре перебуває в переговорах з кредиторами. Просить списати борг. Частково. При цьому ще п'ять років тому Аргентина була улюбленицею інвесторів у ринки, що розвиваються. Там прийшов прогресивний президент, який змінив популістку і подружку Путіна. Він робив правильні ринкові реформи. Боровся з корупцією. Інвестори дуже любили цю нову Аргентину. Більше того, ця нова Аргентина навіть змогла розмістити 100-річний бонд. Облігації з терміном обігу 100 років. Україні таке може тільки снитися.

Чому інвестори так люблять Аргентину? Тому що Аргентині пощастило бути недалеко від США. Той же часовий пояс, що і Нью-Йорк. Зручно. Багато іспаномовних керуючих портфелями у США. Зручно. Простіше, ніж інвестувати в далекі країни Азії, Африки або незрозуміло де розташовану Україну. А США — це центр фінансового світу. Саме там зосереджені гроші. Саме туди треба приходити за ними. У США, не в Аргентину. Хоча, можна повторитися, 100 років тому їх шанси були рівні, а позиції подібні.

Але аргентинські виборці не люблять ринкові реформи. У підсумку вони повернули в крісло президента популіста, друга подружки Путіна, і Аргентина пішла звичним шляхом.

Чи повернуться ще інвестори в Аргентину? Так. Повернуться. І знову попросять дорого за свої гроші. І знову аргентинці платитимуть. Чи буде наступний дефолт? Ніхто не знає, все залежить від вибору аргентинських платників податків.

А їм, напевно, подобається. З моменту, як вони вирішили повернути популіста, курс аргентинського песо впав майже вдвічі і зараз повзе вниз. Ще влітку 2019 року за один долар давали близько 45 песо, зараз — майже 70. Як у всіх популістів, з'являються валютні обмеження, а вони призводять до чорного ринку, де курс вже під 100 песо за долар. Ось вона — вартість вибору популізму. І ось вона — вартість вибору дефолту.

Коли ви вибираєте шлях дефолтів, ви платите двічі. Перший раз — ви дуже дорого платите за нові борги. А, що б там не казали, всі країни світу постійно залучають борг. Саме так працює світова економіка. І якщо старі борги ви гасите, просто залучаючи нові борги, не витрачаючи на це гроші платників податків, то відсотки за боргом якраз лягають на плечі громадян. У підсумку, за радість кинути кредитора ви не отримуєте нічого (ви б все одно платили чужими грошима), але платите за це набагато вищими відсотками. Платите в п'ять разів більше. Хтось удесятеро більше. А потім ви ще платите наслідками дефолту. Тому що дефолт не проходить безслідно.

В один з минулих дефолтів Аргентині довелося виводити на вулиці танки. Щоб вгамувати радість громадян, які, мабуть, вирішили станцювати святкове танго з нагоди, що всі їхні вклади в доларах за ніч перетворилися на внески в песо, за курсом, який обрав їхній улюблений уряд. Зараз аргентинці платять новим курсом песо. І це ще немає дефолту. Йде реструктуризація, і уряд сподівається домовитися полюбовно. Поки що сподівається.

Приклад Аргентини, приклад Лівану, де дефолт призвів до масових протестів на вулицях столиці, коли протестувальники палили все, що траплялося на очі, ніби натякає, що це поганий шлях. Але раз-у-раз в Україні люди продовжують пропонувати не платити за боргами. І так, шлях Аргентини веселіший, ніж шлях США. І результат відчувається не відразу. Але так завжди. Є прості відповіді на складні запитання. Які не працюють. І є довгий складний шлях до успіху. Де треба працювати і працювати. І думати. Останнє, судячи з усього, найскладніше.

Переклад з російської

Джерело

Ще більше новин від «Високого Замку»?
Долучайтеся до нас у Telegram