Путін майже примусив українців до миру?

Цікаво, коли 73 «з копійками» відсотки зрозуміють, що вони накоїли? Як легко і невимушено вони віддали країну політичним пройдисвітам і невігласам.

Можна, звичайно, ще трохи почекати, щоб остаточно переконатися, що на нас насувається масштабна авантюра зі здачі інтересів України. Але вже і так все цілком ясно. Бачимо, як все починає тріщати по швах: спроби розколоти Православну церкву України, активніше і нахабніше піднімають голови реваншисти, суди остаточно втратили страх… Вже мовчу про явні спроби знайти механізм, аби Коломойський отримав 2 млрд. доларів як «компенсацію» за націоналізацію ПриватБанку. Тим часом наші західні союзники проковтнули «паспортизацію Донбасу» від Путіна. Сполучені Штати забули про «пекельні санкції», які мали бути запроваджені ще наприкінці минулого року. Водночас Франція, Німеччина і Голландія намагаються пробачити воєнні авантюри Путіна і повернути Росію у Раду Європи. А Зеленський готовий зустрітися з президентом Молдови Додоном, який визнає Крим російським.

Та найгірше, що нова влада хоче припиняти війну шляхом капітуляції. «Команда Зеленського», навіть не чекаючи інавгурації, готує відповідну громадську думку, щоб «без шуму і пилу» провести так звані прямі переговори з лідерами проросійських бойовиків. Звичайно, заради святої мети — «встановлення миру».

Кілька днів тому предстоятелі різних релігійних конфесій (окрім Епіфанія) записали «миротворче звернення», де опосередковано закликали до таких переговорів. А вчора, в унісон, з’явилися результати спільного соцопитування центру «Соціальний моніторинг», Українського інституту соціальних досліджень ім. Яременка і Соціологічної групи «Рейтинг». Результати, м’яко кажучи, несподівані. 55 відсотків опитаних не проти, аби заради «встановлення миру на Сході країни президент України пішов на прямий діалог з керівниками так званих «ДНР» і «ЛНР». А 48,9% українців готові підтримати рішення про надання автономії у складі України непідконтрольним територіям Донецької і Луганської областей, «щоб припинити бойові дії на сході». Ось вам наочний результат п’ятирічної операціі з примушування до миру. Майже змусили…

Особисто мене ці цифри дуже насторожують. Не скажу, що я їм зовсім не вірю, бо вже обпеклась на недовірі соціологам під час президентської виборчої кампанії. Тоді соціологія також «навантажувала», та результати виборів перевершили усі найгірші очікування. Але те, що ці цифри маніпулятивні, ні на йоту не сумніваюсь. Ну, хоча б тому, що раніше (за президенства Порошенка) жодні соціологічні опитування не показували таких дивних даних. Не думаю, що їм Порошенко забороняв щось оприлюднювати. Радше, суспільство не було готове віддати країну на поталу Путіну. А тепер, виходить, готове? Бо «прямі переговори» і «автономія» — це саме те, чого п`ять років домагається від української влади Кремль, до чого з 2014 року схиляв Порошенка. Та чого так і не зміг добитися. Але зміг домогтися іншого — виграти в Україні інформаційну війну, задурити голову 73 відсоткам українців, прибрати Порошенка від влади і відтак розчистити дорогу для реалізації свого сценарію «досягнення миру».

«Прямі переговори» і як наслідок — «автономія» непідконтрольних територій Донецької і Луганської областей — це прямий шлях до федералізації, відтак до розвалу України. Тільки-но автономію отримають нині окуповані території, як цей приклад «надихне» інші регіони. Те ж Закарпаття, Одесу, Харків… Впевнена, і у Львові знайдуться послідовники. Вже були спроби запускати перші «пробні кулі» у вигляді соціологічного опитування на тему сепаратистських настроїв, яке зупинила СБУ. Москва давно розставила у потрібних містах і місцях своїх агентів, які лише чекають відмашки господаря. Яке НАТО, яке ЄС, який безвіз? Про все це можемо забути. Можливо, назавжди. Натомість доведеться утримувати знищені морально і фізично регіони, які стануть непосильним тягарем. Україну почне так лихоманити, що навряд чи у такому стані вона буде здатна вижити і зберегтися як повноцінна самодостатня держава.

Боюся, з приходом до влади нового президента може розпочатися незворотній процес ліквідації геополітичного проекту Україна. Чи усвідомлює це сам Зеленський?