Москва погрожує релігійною війною

Екзархами стали архієпископ Даниїл (Зелінський) Памфілонський зі США і єпископ Іларіон (Рудник) Едмонтонський з Канади. Обидва входять до чисельної групи єпископів Вселенської церкви українського походження. Владика Даниїл є уродженцем Івано-Франківська, а владика Іларіон — Львова.

Черговий крок Варфоломія щодо надання Томосу про автокефалію прогнозовано викликав у Російській православній церкві черговий наступ істерії. Призначення екзархів там назвали «вторгненням» в Україну (яке до болю знайоме слово) і вкотре пригрозили, що не залишать це «без відповіді». Саме такими словами реагує МЗС Росії на запровадження західних санкцій.

Голова Синодального відділу із взаємин РПЦ зі суспільством і ЗМІ Володимир Легойда в ефірі пропагандистської програми «Недільний вечір з Володимиром Соловйовим» на телеканалі «Росія 1» заявив, що «Московський патріархат докладає усіх зусиль для того, щоб не допустити церковної війни в Україні».

«Для нас завжди важливіша єдність православ'я. Російська церква до кінця намагається зберегти мир. До кінця намагається вберегти наших братів від якихось непоправних кроків», — додав Легойда. І пообіцяв, що Москва дасть жорстку відповідь за визнання Української православної церкви Київського патріархату канонічною. «Коли я кажу, що ми сподіваємося, я ж не маю на увазі, що ми сидимо в куточку, витираємо сльози і на щось сподіваємося. Ми діємо. Заява Синоду однозначно говорить, що якщо буде реалізовано те, що проголошено, то тоді відповідні кроки з боку Московського патріархату обов'язково підуть. Вкрай жорсткі», - намагався лякати церковний чиновник. Іншими словами, це оголошення церковної війни Україні. Не перше і не останнє. Наразі Кремль лякає, але коли зрозуміє, що автокефалію буде надано, без сумінву, перейде до конкретних дій.

Для Росії відокремлення Української церкви — це страшна поразка. Звісно, незалежна церква посилює незалежність держави. За масштабами і наслідками — це більша поразка, ніж провал ідеї так званої Новоросії. По суті, це втрата ще однієї великої гібридної ворожої армії на території нашої країни. Усі ці батюшки з погонами офіцерів ФСБ під рясами втратять вплив на уми віруючих українців. А цей вплив був (і, на жаль, досі залишається) колосальним. Згадаймо, як священики УПЦ МП відмовлялися ховати загиблих воїнів АТО (кричущий випадок, коли у Верховній Раді всі встали, аби пом'янути хвилиною мовчання воїнів АТО, і лише предстоятель УПЦ М П Онуфрій і його свита принципово сиділи), як відмовлялися відспівувати хрещених в Українській православній церкві Київського патріархату, як розповідали прихожанам, що на сході України не російсько-українська війна, а громадянський конфлікт. Ці гібридні війська у рясі методично працюють на розкол українського суспільства, на підрив української державності. У так званих проповідях нещадно критикують українську владу, зокрема і за «братовбивчу війну на сході України». Тобто вкладають у голови пастві, що не Путін і не Кремль є агресорами, а українська влада винна у тому, що гинуть люди, бо… чинить опір. Через це, мовляв, і нема миру на сході. До речі, ці «кремлівські темники» перегукуються з пропозиціями деяких українських політиків, які закликають до миру за будь-яку ціну. Прямо не кажуть, але з їхніх слів зрозуміло, що ціна миру — капітуляція. Її зовнішні прояви — надати нині окупованим територіям особливий статус на правах федерації чи конфедерації, якнайшвидше провести там вибори. Нещодавно мету Кремля озвучив одіозний російський політик Костянтин Затулін. Він сказав, що Росія не повинна приєднувати нині окуповані території Донеччини та Луганщини, бо в такий спосіб Росія своїми руками послабить проросійських українців. Іншими словами, Росії вигідно втиснути назад у тіло України цей гнійник на своїх умовах, аби зазомбоване російською пропагандою населення впливало на внутрішню і зовнішню політику нашої держави. Відтак гальмувало рух України в ЄС і НАТО.

Коли Томос буде надано, Кремль робитиме все, аби провокувати в Україні міжконфесійні чвари. Зрештою, Москва і не приховує таких намірів. Ба більше! Прямим текстом на це натякає і погрожує. Але боятися цього не слід. Дай Боже, щоб нашій владі, спецслужбам та ієрархам вистачило розуму це витримати і не дати жодних підстав для провокацій. Бо часом звучать вислови українських ієрархів, що заберемо Печерську лавру чи Почаївську лавру. Цього робити у жодному разі не треба. На все свій час. Буде помісна церква, і це питання вирішиться само собою. Самі з часом перейдуть. Крім того, правоохоронним органам варто взяти під охорону усі церкви УПЦ МП, аби не допустити там жодних провокацій, які можуть призвести до протистоянь і кровопролиття.