«Шахраї з Рима» — антиєвропейські та проросійські

Україні треба готуватися до того, що в ЄС невдовзі може з’явитися ще одна виразно проросійська держава. Козирна карта Путіна (фінансовані Кремлем антиіммігрантські популістські партії), якою він намагався зіграти на виборах у Нідерландах, Франції і Німеччині, спрацювала в Італії.

Парламентські вибори в Італії відбулися на початку березня, а нового уряду досі немає. І можливо, замість нового уряду італійці матимуть… нові вибори. Після того, як президент Італії Серджо Матарелла не затвердив склад уряду, запропонований Джузеппе Конте, кандидатом у прем'єри від популістської коаліції «Ліги» й «Руху 5 зірок», Матарелла доручив досвідченому економісту Карло Котареллі сформувати перехідний уряд. Якби парламент його затвердив, цей уряд міг би працювати до початку наступного року, а тоді — нові вибори. Однак, схоже, парламенту, більшість у якому мають популісти, перехідний уряд Котареллі не до вподоби… А відтак, інформують італійські ЗМІ, президент Матарелла може відмовитись від ідеї перехідного уряду й призначити дострокові вибори на липень.

Кандидатура 53-річного професора права Джузеппе Конте, який не має значного політичного досвіду, «сплила» після того, як Луїджі Ді Майо й Маттео Сальвіні, лідери «Руху 5 зірок» і «Ліги» (колишньої «Ліги Півночі»), не змогли вирішити, хто з них буде прем’єр-міністром… Чому президент Маттарелла не затвердив склад уряду Конте? Каменем спотикання стала кандидатура міністра фінансів. «Ліга» хотіла бачити у його кріслі 81-річного економіста Паоло Савону, відомого критика єдиної європейської валюти, євро. Матареллу кандидатура Савони не задовольнила, а лідер «Ліги» Сальвіні, своєю чергою, фактично закинув президентові захист інтересів… Берліна. «Німецькі газети й політики нас ображають, — написав Сальвіні у Твіттері. — Мовляв, італійці жебраки, лінюхи, податкові махінатори, шахраї і загалом невдячні. То хіба ми повинні призначити того міністра фінансів, який задовольнить німців? Ні, дякуємо».

Про «шахраїв із Рима» написав напередодні німецький Der Spiegel. «Новий уряд обіцяє Італії рай на Землі», —
розповів тижневик, згадавши про плани коаліції «Руху 5 зірок» і «Ліги» звернутися до Європейського центрального банку (ЄЦБ) із проханням списати Італії 250 мільярдів євро її зовнішнього боргу. Коментуючи ці наміри, міністр економіки Франції заявив: новий уряд Італії може загрожувати стабільності зони євро, — якщо не виконуватиме зобов'язань щодо гранично допустимого бюджетного дефіциту. Власне, слово «якщо» тут зайве, адже «рай на Землі», про який написав Der Spiegel, коаліція хотіла будувати, зокрема, забезпечивши усім італійцям певний гарантований дохід. Чимало виборців на ці солодкі обіцянки повелися, але де уряд узяв би гроші, незрозуміло. Очевидно, робив би нові, ще більші борги…

Котареллі, який, за задумом президента Матарелли, мав очолити перехідний уряд, понад чверть століття працював у Міжнародному валютному фонді. 2013 року, будучи спеціальним урядовим комісаром, скоротив бюджетні видатки аж на 32 мільярди євро. Котареллі, що працює зараз у Католицькому університеті в Мілані, жорстко критикував урядову програму, яку запропонували «Рух 5 зірок» і «Ліга», — насамперед на невідповідність реальних доходів і запланованих видатків.

Перехідний уряд Котареллі зміг би дещо стабілізувати господарку, і в такий спосіб знизив би популярність популістських партій, що спекулюють на економічних негараздах. Саме тому «Ліга» і «Рух 5 зірок» не хочуть дати Котареллі шансу, вимагаючи провести дострокові вибори якомога раніше. Популісти вважають, що на літніх виборах зможуть покращити свої результати, і тоді вже ніхто й нічого не завадить їм створити уряд.

«Ліга» на березневих виборах обійшла правоцентристську партію «Вперед, Італіє!», лідером якої є колишній прем'єр-міністр Сильвіо Берлусконі. Досвідчений, але дуже старий політик правий електорат уже не «заводить», тож виборці зробили ставку на радикальнішу силу Маттео Сальвіні. Це виразно антиіммігрантська і антиєвропейська партія, серед передвиборних гасел якої був і вихід Італії із зони євро (потім Сальвіні від цієї ідеї відмовився). Саме на вимогу «Ліги», яка є офіційним партнером путінської «Єдиної Росії», до проекту коаліційної угоди «Рух 5 зірок» і «Ліги» було внесено такий пункт: Італія повинна сприймати Росію не як загрозу, а як великого економічного партнера, тож «у зв'язку з цим доцільно зняти санкції, запроваджені проти Росії».

Отже, Україні треба готуватися до того, що в ЄС невдовзі може з'явитися ще одна виразно проросійська держава. Козирна карта Путіна (фінансовані Кремлем антиіммігрантські популістські партії), якою він намагався зіграти на виборах у Нідерландах, Франції і Німеччині, спрацювала в Італії… А от із санкціями не все так просто. Для того, аби Євросоюз зняв із РФ санкції, запроваджені за анексію українських територій, Криму й частини Донбасу, потрібні голоси усіх 28 країн-членів ЄС.

Водночас, консенсус потрібний ЄС і для того, аби прийняти рішення про продовження запроваджених антиросійських санкцій. Отже, якщо Італія скаже «ні», санкції не діятимуть… У ЄС і зараз є держави, які люблять поговорити про недоцільність антиросійських санкцій. Але Австрія чи Греція не наважуються голосувати проти їх продовження. Мовляв, єдність ЄС важливіша, ніж їхня особлива думка… Хоча економічна й політична вага Рима в ЄС значно більша, ніж у Відня чи Афін (Італія — третя економіка єврозони, член «Великої сімки»), не факт, що уряд проросійських популістів (якщо таки дорвуться до влади) заблокує антиросійські санкції. На «єдність ЄС» діячам із «Ліги» й «Руху 5 зірок», звичайно, буде начхати, а от на прихильність того ж Європейського центрального банку — аж ніяк. Так чи інакше, офіційний Рим співпрацюватиме з керівництвом Євросоюзу, тож буде змушений іти на компроміси.