Дешевих війн для Росії більше не буде

Ракетний удар есмінців 6-го флоту США по військово-повітряній базі уряду Башара Асада в провінції Хомс (7 квітня о 4.40 ранку) сповістив кремлівських мрійників, що безплатних сніданків більше не передбачається. Цю атаку підтримали Німеччина, Франція, Велика Британія, Туреччина, Ізраїль і Саудівська Аравія.


Окупація Криму і бомбардування в Сирії були для Кремля дешевими операціями. Загарбання Криму взагалі нічого не коштувало, додавши Кремлю 10 трильйонів кубів газу, та й ще з низькою собівартістю видобутку, на відміну від високої собівартості видобування в Арктичних водах РФ. Компанія "Екссон", яку донедавна очолював держсекретар Сполучених Штатів Рекс Тилерсон, мала угоду з Росією про видобуток у суворих умовах Арктики, і угоду з урядом Януковича про видобуток у теплих водах на півдні Криму. (Щоправда, Янукович тільки робив вигляд, що збирався виконувати цю угоду, так само, як і угоди з британсько-голландською компанією "Ройал Датч Шелл" по Юзівському родовищу, і американською "Шеврон" по Олеському родовищу. Насправді Янукович діяв за наказом із Кремля). Унаслідок загарбання Криму Росією компанія "Екссон" втратила мінімум п'ять мільярдів доларів - через скасування контракту з Україною.

Бомбардування в Сирії теж були відносно дешевими для Росії, оскільки в тих, кого вони бомбардували, не було засобів протиповітряної оборони, щоби захищатися від атак із повітря. Військова присутність у Сирії гарантує Росії контроль над прокладанням (а точніше, непрокладанням) трубопроводів - з Перської затоки до портів Середземного моря, і тому створює сприятливі умови в конкуренції з нафтою арабських країн у Європі. Бо транспортування нафти без трубопроводів обходиться арабам значно дорожче.

В обох випадках, і з Кримом, і зі Сирією, мова про нафтогазові інтереси Росії. В обох випадках Росію мало цікавило міжнародне право. Москва використовувала слабкість політики західних країн, у першу чергу Сполучених Штатів, - щоб у дешевий спосіб збільшувати свої запаси нафти і газу за рахунок України (Крим), і утримувати конкурентні переваги на європейському ринку нафти перед Саудівською Аравією (Сирія).

Ракетний удар есмінців 6-го флоту США по військово-повітряній базі уряду Башара Асада в провінції Хомс (7 квітня о 4.40 ранку) сповістив кремлівських мрійників, що безплатних сніданків більше не передбачається. Цю атаку підтримали Німеччина, Франція, Велика Британія, Туреччина, Ізраїль і Саудівська Аравія.

Реакція Москви була нервовою. Вона оголосила про вихід із меморандуму зі США - про запобігання інцидентам у повітрі над Сирією. Тим самим Кремль хоче сказати, що американські літаки можуть бути збиті в повітрі Сирії силами протиповітряної оборони, які є в уряду Асада і в самої Росії на сирійській землі. Або внаслідок випадкових інцидентів у повітрі, між російськими і американськими літаками. Також це може означати, що Росія завезе до Сирії більше комплексів ППО - для охорони сирійських об'єктів. Зараз комплекси С-400 охороняють лише тамтешні російські бази. Утім, перехопити всі 59 випущених "Томагавків" росіяни все одно не зможуть. Тому есмінці, власне, і випустили більше ракет, ніж було потрібно для однієї бази - з метою демонстрації цих реалій.     Російський блеф про вихід із меморандуму базується на вірі в те, що життя американських пілотів занадто чутливе для американського уряду, а “російські баби солдатів іще народять”, у тому числі пілотів. Однак, можливі наслідки виходу з меморандуму матимуть важкі наслідки вже не для уряду Асада, а для російських інтересів, зокрема, у збереженні європейського нафтового ринку для російських компаній. Знищення двох своїх військових баз у Сирії кораблями 6-го флоту США Росія сподівається уникнути - шантажем ядерною війною. Але пряму конкуренцію з американськими нафтовими компаніями на європейському ринку Росія програє без жодного пострілу. Американські “ввічливі люди” прийдуть не в камуфляжі, а в накрохмалених сорочках із краватками, і тихо скажуть: ”Геть, бабо, з ринку!”.