“Заручник голландського референдуму”... Або українських чиновників-корупціонерів?

Дадуть нам цього року безвізовий режим із країнами Шенгенської зони чи ні? Переможні фанфари, що залунали було після ухвалення Верховною Радою кількох “безвізових” законів, змінилися цього тижня на похоронний марш. Перша “зрада” - “безвізові” рішення щодо Грузії і України Єврокомісія прийматиме окремо. “Відмінника” Грузію розглянуть уже незабаром, а вічного “трієчника” Україну відклали на потім... Друга “зрада” - призначений на квітень голландський референдум, який, власне, і заважає Європейському Союзу дати Україні безвізовий режим. Навіть заступник глави МЗС Олена Зеркаль МЗС визнала, що “Україна стала заручником референдуму в Нідерландах”.

Як свідчать дані недавніх соцопитувань, безвізовий режим із ЄС є важливим аж для 57 % українців. Якби не знав цих цифр, то подумав би: повторюючи мантру про голландський референдум, у владі вже готують собі шлях до відступу... Насправді обидві вищезгадані “зради” на рішення Єврокомісії щодо надання Україні безвізового режиму не впливають ніяк! Так, Грузію і Україну справді розділили. І одна з причин справді референдум 6 квітня, на якому голландці висловляться за чи проти Угоди про асоціацію з ЄС. Але, якщо навіть будуть проти, наслідку у вигляді відмови ЄС від планів надати нам безвізовий режим не буде! У Брюсселі просто вирішили, що перед референдумом питання безвізового режиму можуть використати у Голландії ті, хто агітує проти Асоціації. Після референдуму, не виключають у Брюсселі, Грузію і Україну можуть у безвізовому питанні знову об'єднати. Але - до того часу Київ має усунути іншу, головну причину того, що Україну знову “посунули”. А саме - ретельно виконати домашнє завдання.

Що саме треба зробити, у владі добре знають. Відразу після останнього “безвізового” голосування у Верховній Раді посол ЄС в Україні Ян Томбінський розкритикував ухвалений закон "Про електронні декларації", - бо він "не відповідає антикорупційним зобов'язанням, прийнятим українським керівництвом". За словами Томбінського, декларування "має бути всеосяжним і охоплювати всіх чиновників, що працюють у сферах і на посадах, вразливих з точки зору корупції”. Ці чиновники, наголосив посол ЄС, “повинні повторно подати заяви в електронному вигляді, щоб дозволити Національному агентству з питань запобігання корупції повноцінно функціонувати".

У закон “Про електронні декларації” депутати “тишком-нишком” внесли суттєві правки, чим фактично спотворили його. Зокрема, кримінальна відповідальність за неправдиві відомості в декларації настає не “вже і негайно”, а з 2017 року. Крім того, декларувати треба усі витрати в сумі не 20 прожиткових мінімумів, як вимагає ЄС, а 100. Очевидно, 20 прожиткових мінімумів для українських високопосадовців не гроші... І нарешті, членами сім'ї особи, яка подаватиме електронну декларацію, визнали тільки дітей, чоловіка і дружину... Отакої! А як же теща? Адже на неї, як і на свекруху-тестя-зятя, також можна чимало цінного майна записати...

Виправдати власну “хитрож...сть” голландським референдумом не вийде! Народ не зрозуміє. І не простить... Отже, декларувати статки людям на відповідних державних посадах усе-таки доведеться. “Невдобно”? Зайвий клопіт? Погоджуюся. Але цього клопоту дуже легко позбутися: за власним бажанням звільнити свої насиджені крісла для інших.