Партії Качинського допомогли... біженці з Близького Сходу

Більшість поляків проти квот на прийом арабських мігрантів, які затвердили на саміті ЄС. Незадоволення цим рішенням вдарило по результату правлячої партії. А ПіС уміло використав антиіммігрантські настрої у своїй кампанії.

Як і в Україні, недільні вибори в Польщі обійшлися без сенсацій. Протягом кількох місяців усі соціологічні опитування показували, що переможцем парламентських виборів буде опозиційна партія “Право і Справедливість” (ПіС). Саме так і сталося. Щоправда, перемога консерваторів виявилася більш упевненою, ніж передбачали експерти. За даними екзит-полів, ПіС міг одержати в Сеймі 232 мандати з 460, а відтак і сформувати самостійну більшість. Утім, так може і не статися - якщо популістська праворадикальна партія KORWiN, яка балансувала на межі п'ятивідсоткового виборчого порогу, таки пролізе до Сейму. Лідер цієї політсили Корвін-Мікке оскандалився в Європарламенті... нацистським привітанням. А ще він каже, що ворогом Польщі є не Росія, а Україна... Так чи інакше, ПіС буде правлячою партією. Якщо політичній силі Ярослава Качинського забракне голосів для самостійної більшості, може створити коаліцію - з Корвіном або “селянами” (якщо ці партії будуть у Сеймі), або з партією рок-музиканта Павла Кукіза, якій екзит-поли обіцяли аж 44 мандати.

Якщо партія Корвіна не пройде до Сейму, а “селяни” пройдуть, “Громадянська платформа” матиме лише 137 депутатських мандатів. (Ще 30 місць матиме ліберальна партія “Сучасна”, що орієнтується на “батька польських реформ” Лєшека Бальцеровича). До поразки правлячої партії долучилися відразу кілька чинників. Такий собі “ідеальний шторм”... По-перше, “Платформа” при владі вже вісім років, і багатьом виборцям набридла. По-друге, політики “Платформи” вляпалися у скандали (зокрема, “касетний”, коли приватні розмови урядовців у ресторанах стали надбанням громадськості). По-третє, значна частина виборців “повелася” на соціальні обіцянки ПіС, зокрема, про 500 злотих щомісяця на дитину і про зниження пенсійного віку (з 67 до 65 років). Можливо, ці виборці вже розчарувалися: відразу після виборів політики ПіС заговорили про те, що в бюджеті на наступний рік грошей на виконання цих солодких обіцянок, імовірно, не знайдеться... І нарешті, до поразки “Платформи” долучилися... біженці з Близького Сходу. Більшість поляків проти квот на прийом арабських мігрантів, які затвердили на саміті ЄС. Незадоволення цим рішенням вдарило по результату правлячої партії. А ПіС уміло використав антиіммігрантські настрої у своїй кампанії.

Яким буде правління партії Качинського? У ліберальних колах Польщі домінують песимістичні прогнози. “Євроскептицизм, досить сильна германофобія і ставка на ксенофобські настрої», - таким бачить правління “ПіС” головний редактор “Газети виборчої” Адам Міхнік. На його думку, Польща Качинського нагадуватиме Угорщину Орбана, а той, хоч “вважався найбільшим русофобом в Угорщині”, сьогодні є “найкращим другом Путіна в Європейському Союзі». Міхнік навіть говорить про майбутнє правління ПіС як про “путінізм у польських національних барвах”.

Будемо сподіватися, найгірші прогнози не справдяться. Стати чимось на кшталт угруповань політичних “фріків” Корвіна й Кукіза ПіС не дозволять виборці, які голосували за консерваторів. Цього разу ПіС переміг не лише завдяки виборцям похилого віку зі сіл і маленьких містечок східних, бідніших польських воєводств. За ПіС активно голосували і молоді поляки, і жителі великих міст, і люди з вищою освітою. Якщо партія Качинського дасть різкий крен у бік ксенофобії і печерного націоналізму, то ці виборці від ПіС швидко відвернуться. Тож можна припустити, що після приходу до влади риторика ПіС буде поміркованішою.

У відносинах між Польщею і Україною результати виборів у сусідній державі особливого прориву не обіцяють. Ба більше, було б добре, якби вдалося зберегти те, що є сьогодні... Найбільшою проблемою знову буде історія. У нинішньому Сеймі, нагадаю, опозиційні депутати ПіС голосували за те, аби визнати Волинську трагедію геноцидом, а правляча “Платформа” була проти. Тепер ПіС і “Платформа” помінялися місцями, тож нових “плідних” дискусій на тему Волині та ролі ОУН-УПА виключати не можна...