Навіщо Путін їде в ООН? “Знімати” з Росії санкції

На перший погляд, затія безперспективна. Але не все так очевидно.


Серед глав держав, що мають намір відвідати 70-ту сесію Генеральної асамблеї ООН, яка стартувала у Нью-Йорку, буде й президент Росії Путін. Кремлівська пропаганда навіть розпустила чутки про заплановану на сесії зустріч Путіна з Обамою, але згодом притихла: зустрічатися з Путіним президент США не планує. Подейкують навіть, що й сам візит Путіна може не відбутися. Якщо в Москві точно знатимуть, мовляв, що під час виступу Путіна на сесії Генасамблеї її залу покинуть делегації провідних “буржуйських” держав, то Путін до Нью-Йорка не полетить - аби на ганьбу не наражатися... Однак наразі виступ Путіна на сесії Генасамблеї планується - 28 вересня.

Про що ж говоритиме з трибуни ООН Путін? За його словами, він хоче, аби Захід пообіцяв не визнавати “державні перевороти”. (Саме переворотом називають у Кремлі події, після яких в Україні з'явилася “хунта”). Утім, головним посланням Путіна на сесії Генасамблеї ООН буде інше. Кремль критикуватиме “односторонні заходи примусу”. Як заявив Лавров, “щойно в наших західних партнерів щось не виходить за їхніми лекалами - тут же хапаються за інструмент санкцій". Схоже, головною метою путінського вояжу буде саме спроба домовитися про скасування західних санкцій проти Росії.

На перший погляд, затія безперспективна. Адже український Крим і надалі окупований, і російські війська з окупованого українського Донбасу нікуди не ділися... Але не все так очевидно. За задумом Путіна, нинішнє справді тихе перемир'я на сході України має показати Заходу, що Росія сумлінно виконує Мінські домовленості. Лавров навіть казав, що “ДНР-ЛНР” готові провести місцеві вибори... за українськими законами. А Путін несподівано погодився з Києвом у тому, що виконання Мінських домовленостей не варто відкладати на майбутній рік... Дотримання перемир'я підзвітними Путіну бандитами й усі ці миролюбні заяви - “пас” лідерам Заходу. “Дивіться, які ми чемні... Хіба не заслуговуємо на те, аби з нас нарешті зняли санкції?”

Лідери лідери Німеччини й Франції на таку путінську “розводку” ведуться. Канцлер Меркель не витримує тиску великого німецького бізнесу, який спить і бачить, як би відновити повномасштабну співпрацю з путінською Росією. Німецькі газові компанії підписали з “Газпромом” попередній контракт на будівництво ще однієї гілки газопроводу “Північний потік” (по дну Балтійського моря). Це контракт з провідною компанією держави, на яку ЄС наклав суворі санкції! У тому числі й завдяки принциповій позиції Меркель... А днями канцлер раптом усвідомила: для боротьби з терористами “Ісламської держави” в Сирії Німеччині потрібна співпраця не лише зі США, а й з Росією... Але хіба не для того Путін затіяв свою сирійську авантюру (відправив туди солдатів і військову техніку), аби вдати зі себе великого борця з тероризмом? Невже не зрозуміло, що своєю “допомогою” у Сирії Путін намагається відмитися від злочинів, скоєних в Україні?

Іще далі від Меркель пішов президент Франції Олланд. Той узагалі виступив за зняття з Росії санкцій! Олланд, щоправда, обумовив це подальшим прогресом у виконанні Мінських домовленостей на Донбасі, зокрема, проведенням у “ДНР-ЛНР” місцевих виборів. За Мінськими угодами, такі вибори можуть бути проведені лише після виведення з окупованих територій усіх російських військ. Невже наші західні партнери готові бачити “прогрес” у виконанні Мінська не в реальних кроках Кремля, а в порожніх обіцянках Лаврова й Путіна?.. Та що там Олланд! Його ймовірний наступник у Єлисейському палаці, екс-президент Франції Саркозі, вважає, що санкції з Росії треба знімати... вже. "Нам потрібна Росія для боротьби з "Ісламською державою". Треба перегорнути сторінку холодної війни з Москвою", - каже Саркозі. І критикує Олланда за те, що Франція відмовилася постачати Росії два військові кораблі “Містраль”... Зрештою, чого дивуватися? Саме Саркозі, що 2008 року був посередником із післявоєнного врегулювання в Грузії, фактично здав Путіну грузинську Південну Осетію.

Про те, що скасування запроваджених Росією санкцій - імовірна перспектива, попередив і екс-міністр закордонних справ Чехії Шварценберг. "Мене турбує, коли говорять, що санкції щодо Росії будуть зняті, якщо будуть виконані Мінські угоди, - заявив Шварценберг. - Тобто Кримом ніхто вже не переймається... Маю гидке відчуття, що всі вже сказали: з Кримом нічого не поробиш, то не будемо вже його чіпати. Це небезпечна позиція. Постійно наголошується, що Мінська угода є умовою зняття санкцій, - хоча запроваджувалися вони через окупацію Криму". Небезпека в тому, що “виконання” Мінських угод у Москві розуміють по-своєму! І неодмінно спробують нав'язати це розуміння партнерам по “нормандській” четвірці, Берліну й Парижу. А ті, своєю чергою, можуть ще більше натиснути на Київ...