З хама не зробиш у владі пана...

З великим полегшенням прочитала новину про звільнення скандального голови Першотравневого району Миколаївської області Віктора Сироти з формулюванням за «негідну поведінку».


Чекала на неї. Адже подальша доля цього чиновника-хама  була черговим тестом для влади на здатність адекватно реагувати на подібні речі.

Нагадаю, горе-чиновник “прославився” тим, що в брутальній формі, з використанням нецензурної лексики, намагався “построїти” працівника “Кобри”, який зупинив його автомобіль. Хоч сам голова райадміністрації за кермом не був (водій, до речі, поводився цілком адекватно), але одразу кинувся “в бій”: почав кричати на правоохоронця, ображати його, принижувати та погрожувати звільненням. Навіть недвозначно натякнув, що має зброю... В авто, на задньому сидінні, їхав ще один пасажир — працівник  Адміністрації президента. Не виключено, що це був якийсь перевіряльник, і, як це зазвичай буває в таких випадках, чоловіки, мабуть, десь добре повечеряли... Власне, однією з причин, чому правоохоронець зупинив авто чиновника (окрім того, що воно рухалося зі швидкостю 160 км. на годину),  пасажир, тобто гість з президентської адміністрації, за словами працівника “Кобри”, “вивалювався з вікна”. Під час емоційної лайки Сироти, столичний гість також вставляв своїх “п’ять копійок”...  І це при тому, що керівник району знав про нагрудну відеокамеру співробітника поліції, яка весь його “потік свідомості” фіксувала “для історії”. Але, схоже, “Остапа понесло”,  чоловік не міг приборкати своїх емоцій. Думаю, його неадекватну поведінку можна пояснити тим, що був не надто тверезий. Та й другий пасажир, який час від часу щось там “підтявкував”, на тверезого не виглядав... До речі, інформації про його подальшу долю наразі немає, хоча його поведінка також цілком підходить під формулювання “негідна”, отже мав бути ще один відповідний наказ президента...

Зухвалу поведінку  районного чиновника можна пояснити ще й тим, що він увірував у свою безкарність та вседозволеність. Зрештою, після “рєшалово” по телефону з якимось міліцейським начальником, дебошира відпустили і цей інцидент міг би закінчитися в кращому випадку нічим, в гіршому — звільненням поліцейського (як йому і обіцяв чиновник). Але саме завдяки оприлюдненню скандального відео (можливо, таким чином поліцейський себе застрахував від неприємностей), яке вмить набуло великого суспільного резонансу, справедливість восторжествувала.  І це також добрий знак, який свідчить про силу громадянського суспільства. Влада змушена рахуватися з громадською думкою і демонструвати, що своїх “сукіних синів” вона за старою звичкою прикривати не буде. Зрештою, і для інших можновладців, які не здатні пройти випробовування “мідними трубами”, цей приклад буде доброю наукою. А для влади  - ще один тривожний сигнал щодо більш відповідального добору   кадрів на місцях. Адже цей скандал залишає багато запитань. Ну, наприклад, яким чином така, м’яко кажучи, не вихована, не інтелігентна людина, зуміла потрапити  на владну посаду? Хто її рекомендував? Цей чоловік також повинен нести відповідальність, адже його протеже не лише зганьбив себе, але й дискредитував усю владну вертикаль. Також варто було б ретельно перевірити діяльність цього Сироти на посаді голови району. Чи все він робив чесно і за законом? Його манера поведінки під час інциденту з правоохоронцем дає підстави сумніватися у цьому. Поводився він явно не як слуга народу, а як такий собі хазяїн-барин. Втім він кілька разів підкреслював, що є господарем цього району і що саме він, а не якийсь там поліцейський, має “забезпечувати правопорядок на цій території”. Хотілось би більше дізнатися, як і в який спосіб цей скандаліст забезпечував “правоопорядок” у Першотравневому районі. 

Звільнення — це, звичайно, добре. Якщо таких хамів будуть негайно прибирати з влади — це дає надію на оздоровлення. Але цього замало. Скільки таких “сиріт” ще сидить у владних кабінетах! Скільки людей страждають від їхнього хамства та невігластва?! Як зробити так, аби такі люди не пролазили різними правдами і неправдами у владу? Надійним ситом може бути лише сильне громадянське суспільство. Суспільство, де би чиновник залежав від людей, а не навпаки...