Митрополите, ми йдемо за тобою

Сьогодні місто Львів, Українська греко-католицька церква та весь український народ переживає, безперечно, історичну подію. Подію, на яку очікувало не одне покоління українців і просто побожних, добрих людей. Сьогодні, у 150-ту річницю, відколи Господь Бог подарував нашій Церкві та народові великого Пророка, Провідника і святця, ми відкриваємо праведному Андреєві величавий пам’ятник у княжому місті Львові.

Погляньмо на цей пам’ятник: ми не бачимо тріумфального князя Церкви в розкішних архієрейських  шатах, ми бачимо бідного, вбогого монаха, підперезаного шкіряним ременем чесноти, послуху і убогості. Ми бачимо Мойсея українська народу, який сходить з цієї Святоюрської гори, наче з українського Синаю після не сорокаденної, а вісімдесятилітньої молитви і стояння перед Божим обличчям. Цей Мойсей українського народу сьогодні стоїть і опирається своєю рукою на непорушну скелю української історії і коріння свого народу — це є стела роду Шептицьких, цього роду, який видав двох київських митрополитів, який нам подарував Мойсея українського народу.

Ми бачимо, що у правій руці Митрополит тримає жезл, наче Мойсей, який в дорозі тим жезлом виточив зі скелі воду, щоби напоїти свій народ, тим жезлом розділив води Червоного моря. Той жезл в руках Андрея є ніщо інше, як хрест Христовий, який він приклав до свого серця. Так, наче зараз він тим жезлом махне в наш бік, для того, щоб хвилі нашого сьогодення, хвилі непростого історичного моменту розступилися. Відчувається, що зараз Митрополит зійде з цього постаменту і - до свободи, переведе з рабства до обітованої землі свій Божий український народ. Ось кого ми сьогодні бачимо.

Відкриваючи цей пам’ятник, ми сьогодні кажемо: «Митрополите, ми йдемо за тобою. Сьогодні українська Церква та український народ йде тою дорогою, якою вів, ведеш і будеш вести нас ти, наш Пророче, Учителю, Святителю і Батьку. Бо це є дорога свободи, це є дорога правди, це є дорога відродження і утвердження воскресіння українського духу, дорога утвердження української державності. Це є дорога до святості, дорога до Бога і вічного життя»