Заступника генпрокурора хотіли взяти на «утримання»...

Дивну, м’яко кажучи, заяву зробив заступник ген­прокурора України Давид Сакварелідзе. В інтерв’ю “Дзеркалу тижня” він сказав, що йому пропонувати хабар. «Мене хотіли взяти на «утримання» — 10 мільйонів доларів на місяць», — зізнався пан Сакварелідзе.

Думаю, це мала бути така собі щомісячна платня за лояльність щодо певних фінансово-промислових груп. Мабуть, хтось з українських олігархів у звичний для себе спосіб хотів приручити “новенького”... Сакварелідзе, звісно, від цієї ганебної пропозиції рішуче відмовився, про що гордо розповів журналісту. «Я не працюю на олігархів, я не політик і з політикою не пов’язаний. Це, до речі, хороша позиція — у мене розв’язані руки і немає боргів ні перед ким, крім суспільства», — бив себе в груди віце-генпрокурор. Щоправда, тему “хабара в особливо великих розмірах” в інтерв’ю не розвинув, тобто не уточнивши, від кого надійшла така непристойна пропозиція і чому потенційний хабарник досі на волі?

Вочевидь, пан Сакварелідзе, розповідаючи захоп­люючу історію про захмарний хабар, хотів засвідчити свою кришталеву чесність і принциповість, показати себе ледь не героєм теперішнього часу. Мовляв, подивіться, який я незаплямований, яка у мене сила волі — відмовився від такої спокуси! Ну, майже святий, якщо враховувати українські реалії! Бачу я в цьому зізнанні і нескромне бажання виділитися серед інших високопоставлених представників правоохоронної системи України — адже наразі жоден з них публічно не зрікався мільйонних хабарів...

Але при цьому заступник генпрокурора упустив маленьку “деталь”: згідно з 369 статтею Кримінального кодексу України “давання неправомірної вигоди” карається штрафом від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів, або обмеженням волі від 2 до 5 років. Іншими словами, злодій не лише той, хто бере хабар, а й той, хто пропонує (звільняється від відповідальності лише в тому разі, якщо від нього вимагали гроші). В даному випадку, зі слів заступника генпрокурора випливає, що йому нав’язували “утримання”, тобто наполегливо пропонували хабар. Отже, ця особа — потенційний злочинець, якого пан Сакварелідзе, по суті, прикрив, оскільки не дав хід потенційній справі про дачу хабара. А значить, приховав злочин. А це — також злочин, передбачений 396 статтею ККУ (приховування злочину), і карається арештом на строк до 3-х місяців, або обмеженням волі на строк до 3-х років.

Дивує мене і млява реакція суспільства на одкровення заступника генпрокурора. Якщо ми хочемо “жити по-новому”, тобто по-цивілізованому, по-європейськи, то і реагувати маємо відповідно. В будь-якій європейській країні така заява прокурора викликала би шок у суспільстві. Зрештою, навряд чи вона була б можлива, оскільки жоден притомний прокурор не робив би таких публічних “сеансів викриття”, бо знає, який скандал на нього чекає.

Якщо ми справді не на словах, а на практиці хочемо будувати правову державу, то “ковтати” ось такі необережні заяви, тим більше з вуст стражів закону, не мали би. А правоохоронні органи мали би за фактом оприлюднення в ЗМІ потенційного злочину порушити кримінальне провадження і допитати пана Сакварелідзе як свідка, аби з’ясувати, хто і за які такі послуги (!) пропонував йому щомісячного хабара. І це мало би стати гучною, резонансною антикорупційною справою. Натомість маємо чергові пустопорожні балачки, піар та самолюбування...