Із Нормандії – до Женеви

На дипломатичному фронті намітилися зміни. “Нормандський формат”, тобто діалог про нормалізацію ситуації на Донбасі за участі України, Росії, Франції і Німеччини, відходить у минуле.

Після “волевиявлення” у так званих ДНР і ЛНР сподіватися на повну реалізацію мінських домовленостей годі. (Недарма ж РНБОУ рекомендувала Верховній Раді скасувати закон про особливий статус деяких територій Донеччини й Луганщини — один із пунктів мінських домовленостей). Судячи з того, що офіційний Київ до “нормандського формату” охолонув, можна припустити, що до Мінська українську владу підштовхували саме керівники Німеччини й Франції...

Замість “нормандського”, вважає Петро Порошенко, потрібен “женевський формат”. Повернутися до діалогу про врегулювання на Донбасі за участі України, Росії, США і ЄС президент запропонував у телефонній розмові з держсекретарем США Джоном Керрі. Підтримує цю ідею і Арсеній Яценюк. “Сідати з росіянами за стіл двосторонніх переговорів безперспективно, — вважає прем’єр-міністр. — Один із найбільш ефективних і реальних форматів — женевський”.

Повернення до “женевського формату” є логічним. Участь у переговорах США, які послідовно відстоюють територіальну цілісність України, збалансовує вплив Росії. Німеччину й Францію, напевно, хотів бачити на переговорах із врегулювання на Донбасі Володимир Путін. Берлін і Париж, своєю чергою, натиснули на Київ. Мовляв, Путіну так комфортніше, тож він буде більш поступливим. Не вийшло... За великим рахунком, Німеччина й Франція не є повноцінними суб’єктами зовнішньої політики. Вона в них спільна — у рамках Європейського Союзу. Для контактів на міжнародному рівні ЄС має і голову Європейської Ради (зараз це екс-прем’єр Польщі Дональд Туск), і високого представника з питань зов­нішньої політики і безпеки (італійка Федеріка Могеріні). Зрештою, своє вагоме слово може сказати на переговорах у “женевському форматі” і новий президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер. Він уже пообіцяв, що свій перший на цій посаді закордонний візит здійснить до Києва.

До речі, про Польщу. “Нормандський формат” трохи шкодив польсько-українським відносинам. Пріоритет, наданий Берліну й Парижу, у Варшаві сприймають болісно. “Кожна серйозна розмова про майбутнє України, про те, як завершити конфлікт, має відбуватися за нашої участі”, — вважає глава польського МЗС ґжеґож Схетина. Поки цієї участі немає, польську владу сильно критикує польська опозиція... Варшава — один із головних союзників Києва в Євросоюзі, тож не зважати на думку Польщі не випадає. Звісно, залучити поляків до безпосередніх переговорів про врегулювання на Донбасі нелегко. Путін, імовірно, був би від такої пропозиції не в захваті... Але, принаймні, “женевський формат”, на відміну від “нормандського”, поляків не дратуватиме.