• You are here:
  • Високий Замок
  • Блоги
  • Бинти 1978 року виробництва, генератор з батьківського дому та тиловий спільнокошт

Бинти 1978 року виробництва, генератор з батьківського дому та тиловий спільнокошт

Сина однокурсниці звати Гліб, йому 27 років, у ці хвилини він вже, мабуть, дістався до зони АТО, бо в суботу телефонував “з ешелону”.


Він киянин, має вищу освіту, але його фах журналіста військкомат не цікавить. Його взяли в артилерію рядовим, тому що там гостра потреба у кадрах. Той факт, що він дотепер гармат зблизька не бачив, нічого не означає. Потрапив на фронт без підготовки, стріляли лише один раз, отримавши для тренування шість снарядів...

Мама призовника розказала мені ці подробиці. Вона вже другий тиждень собі місця не знаходить. Перед відправкою батьки купили синові хрестик, бо попередні він десь загубив. Друзі зібрали гроші на рації для його батареї. Під час розконсервації гармат (1989 року випуску) усі майбутні артилеристи застудилися, лікувалися “на ногах”. Хлопців вивезли на схід раніше очікуваного часу, хоч мали ще два тижні вчитися нової справи. Вони поїхали, отримавши медичні джгути 1989 року випуску та по два бинти, старші за себе — 1978 та 1981 року виробництва...

Тим часом директор Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України полковник медичної служби Віталій Андронатій продемонстрував зразки індивідуальних медичних аптечок, які нині є у Збройних силах України, та закликав відрізняти їх від застарілих зразків, які більше не використовують в Українській армії. Він зауважив, що окремі ЗМІ поширили інформацію про нібито неналежне забезпечення військовослужбовців Збройних сил України, учасників АТО, індивідуальними засобами медичного захисту. Це, мовляв, не відповідає дійсності.

Але син товаришки отримав індивідуальну аптечку — саме зі старим джгутом і трухлявими бинтами. Він навіть сфотографував їх. На згадку. Журналісти мають більше підстав довіряти солдатам, аніж керівникам військово-медичної служби...

До хлопців перед відправкою мали приїхати волонтери, роздати їм натівські аптечки і навчити користуватися ними... Не встигли. Тепер “Народний тил Георгія Туки” (є у нас й таке громадське формування, а Георгія Туку можна знайти на Фейсбуці) збирає аптечки для 26-ї Бердичівської артилерійської бригади, і для Гліба та його товаришів зокрема...

Старша сестра Гліба тим часом у класі своєї доньки поставила ящик — діти збирають малюнки для воїнів, шоколадки та шкарпетки. Через волонтерів передадуть подарунки до місця дислокації артилеристів. Друзі Гліба збирали гроші для його батареї — хотіли купити генератор. Без генератора на фронті, у чистому полі, навіть мобілки не підзарядити. Один з новобранців, не дочекавшись, забрав генератор з дому... Тепер друзі дозбирують гроші на тепловізор, щоб Глібу та його товаришам було легше орієнтуватися у нічний час на бойових чергуваннях.

Збори хлопців на фронт — це суцільний сюрреалізм. Не знаю, що конкретного роблять для них державні структури, — я бачу, що роблять волонтери, за допомогою усіх нас, звичайних людей у тилу. Ми можемо новий зимовий сезон перебути у старих чоботах та у позаминулорічній куртці. Нічого страшного з нами не станеться. А от хлопцям на передовій завдяки нашій підтримці вдасться вирішити деякі свої нагальні проблеми.

Я запитала у товаришки номер картки, на який збирають кошти для артилеристів. Ось вони. Це для тих, хто відчує потребу допомогти:

ПриватБанк, номер картки 4149 4978 1012 7755, Отримувач: Лесюк О. С. Номер рахунку 29244825509100 МФО: 305299 ЕДРПОУ: 14360570.

Або:

АТ “Дельта Банк”, отримувач: Крутельова Олена Сергіївна

МФУ: 380236, ЕГРПОУ: 3152021865 № рахунку: 26051002022400

І таких карток є багато, не на одну з них небайдужі люди одночасно скидають частину заробленого. На потреби рідних та друзів, просто незнайомих співвітчизників, які захищають зараз Україну на сході. Їм не обійтися без нашої підтримки.

  • You are here:
  • Високий Замок
  • Блоги
  • Бинти 1978 року виробництва, генератор з батьківського дому та тиловий спільнокошт