Передплатити Підтримати

«Верховний правитель» – несправжній

На четверговий кримський виступ Володимира Путіна в Україні та світі чекали з тривогою. От візьме, хвилювалися західні ЗМІ, і оголосить про масштабне вторгнення в Україну. Мовляв, кращого місця для цього, ніж окупований Крим, немає...

Страху нагнав і “гуманітарний конвой”, наближення якого до наших кордонів збіглося в часі з очікуванням кримської промови Путіна. Як воно буде з тим конвоєм, що отаборився біля нашого кордону, ще не відомо. Дехто вже заговорив про можливий обстріл конвою “сепарами” — аби звинуватити в цьому українських військових... Що стрільне Путіну в голову, передбачити важко. Але, судячи з його кримських розмов із депутатами Держдуми, диктатор уже включає “задню”.

Розв’язавши терористичну війну проти України, Путін сподівався, що реальних санкцій Заходу не буде. (Напевно, їх би й не було, — якби російський “Бук” не збив малайзійський “Боїнг”). Але секторальні санкції введено, російська економіка під серйозним ударом. Лише один нюанс. Глава компанії “Роснефть” Ігор Сєчін запросив у російського уряду аж... півтора трильйона рублів, або близько 44 мільярдів доларів США. Один із варіантів, каже Сєчін, — викуп облігацій компанії на цю суму за рахунок коштів із Фонду національного добробуту... “Роснефть” має віддавати борги, а перекредитуватися в західних банках тепер не може — через санкції. І таких корпоративних боргів у російських компаній, за різними оцінками, від 600 до 800 мільярдів доларів...

Отже, Путіну треба відступати. Але “зберігаючи обличчя”. Геббельсівська пропаганда настільки розпалила у Росії шовіністичні, агресивні настрої, що “з’їхати з теми” відразу Путін не може. Треба створити в підлеглого народу враження, що національний лідер і надалі всіх “має”. Що йде тільки вперед і перемагає як ненависних “укропів”, так і кляті Америки з Європами... Конвой теж у цю задачу вписався. Російське ТБ показувало, як білі КамАЗи дружно наступають на Україну... А десант на сонячний півострів зайвий раз нагадав росіянам про головне “досягнення” Путіна: хай там що, але “Крим наш”.

“Для порядку” Путін у Криму Захід трохи полякав — удосконаленням російської ядерної зброї і можливим виходом РФ із певних міжнародних інститутів. (Зокрема, з юрисдикції Європейського суду з прав людини — завбачливо. А з Гааги, де Мілошевича судили, чому ж ні?). Але загальний тон путінського виступу був радше примирливим. Хай там що, сказав, а російська зовнішня політика має бути “миролюбною”, і не повинні ми, мовляв, закриватися від світу... Аби пересічні росіяни не зрозуміли, що Путін готовий відступити, на допомогу йому прийшов придворний блазень — віце-спікер Держдуми Володимир Жириновський. Той і війська до західних кордонів підтягнути закликав, аби Європу налякати, і зеків із тією ж метою із тюрем випустити, і вибори в Росії скасувати, а Путіна “верховним правителем” проголосити. (Останні позиції — цілком реальне зондування громадської думки). Клоунада “Жиріка” була також звернена до Заходу. Подивіться, мовляв, які неадекватні політики можуть прийти на зміну Путіну, — тож хіба можна рвати з ним усі контакти? Умови майбутнього гнилого компромісу із Заходом озвучив Путін, підкресливши, що перегляд приналежності Криму Росії — не до обговорення...

Розлогі виступи Путіна російське телебачення зазвичай транслює у прямому ефірі. Бандерлоги збираються біля екранів і уважно слухають свого Каа... Цього разу прямої трансляції не було. Напевно, вирішили не гратися з вогнем. А ну як бандерлоги, попри антизахідні випади Жириновського, все-таки запідозрять, що національний лідер не такий всемогутній, як вони думали? І що не Каа він насправді, а просто Акела, який промахнувся... Очевидно, доводити до піддослідних нову політику партії верховний правитель вирішив поступово, малими дозами. Аби вся Канатчикова дача раптом не збунтувалася — бо цар якийсь несправжній.