Cловесними ударами можна відправити у нокаут коаліцію
Неприємно різонула вухо перепалка на погоджувальній раді між спікером Олександром Турчиновим та Віталієм Кличком.
Лідер “Удару” почав дорікати Турчинову тим, що лідери фракцій, депутати майже нічого не знають про прийняття рішень за зачиненими дверима. Спікер відповів, що РНБО засідала вночі. “Ви хочете ще одне засідання з вашою участю? Я проконсультуюся зі своїми колегами з цього приводу”, — відповів Турчинов. Кличко намагався щось уточнити. Це роздратувало спікера, і Турчинов його перебив: “Віталію Володимировичу, треба сприймати інформацію з першого разу!”. Тобто натякнув на тупість Кличка. Лідер “Удару” виглядав розгубленим. Зрештою, як будь-яка людина, несподівано зіткнувшись з відвертим хамством.
Наступного дня Віталій Кличко завдав удару у відповідь. З трибуни ВР заявив, що може постати питання про вибори нового Голови Верховної Ради. “За підсумками останнього місяця можна вже зробити перші кадрові висновки”, — заявив він і додав, що нова влада ігнорує інших членів парламентської коаліції та їхнє бажання бути присутніми під час прийняття доленосних рішень. Турчинов не забарився з емоційною відповіддю. Відразу ж поставив на голосування питання про свою відставку. Депутати навіть не зорієнтувалися, що відбувається. “За” проголосували лише два народні обранці.
Отже, маємо перші суперечки і публічне з’ясовування стосунків. Лише цього нам зараз бракувало! Ситуація і без того крихка та напружена. Є непорозуміння — сядьте за один стіл, з’ясуйте, хочете посваритися — посваріться, але не виносьте “сміття” на люди! Невже все гірше повертається? Невже так нічого і не навчилися, не зробили жодних висновків? Розумію, що рівень емоційного напруження у всіх зашкалює, але лідери, які взяли на себе відповідальність, сівши у високі державні кабінети, повинні вміти тримати удар і не опускатися до політичного мордобою, не збиватися на емоції та переходити на особистості... На жаль, ми все це вже проходили. До чого призвела хвороблива неприязнь між Ющенком і Тимошенко, між “любими” і нелюбими друзями? Лідери Помаранчевої революції втратили прихильність і довіру народу, а відтак владу, саме через примітивні сварки та банальні інтриги. Слово за слово, образа за образу... І коаліція розвалилася. Зрештою, відомо, коли двоє б’ються, третій користає. Які випробування довелося пережити країні через гризню амбітних політиків! Наслідки були катастрофічні. Авторитаризм, махрова корупція, Майдан, сотні жертв... Ось ціна необережного слова...
