Хамам на стадіонах не місце.

Ні польським, ні донецьким, ні львівським


У сусідній ПОЛЬЩІ розгорівся грандіозний футбольно-політичний скандал. У Познані під час матчу Ліги Європи з вільнюським “Жальгірісом” фанатська трибуна місцевого “Лєха” розгорнула величезний транспарант із таким текстом: Litewski chamie, kleknij przed polskim panem. Тобто — “Литовський хаме, на коліна перед польським паном”. Познанські “кіболє”, як називають у Польщі футбольних хуліганів, дуже старалися. Слова Litewski chamie розфарбували у литовські жовто-зелено-червоні національні кольори, а слова polskim panem — у польські біло-червоні...

За збігом обставин, на матч у Познані завітала посол Литви у Польщі Лорета Закаревічене. Вона бачила не лише сам транспарант, а й те, що ані поліція, ані стюарди не робили спроб його прибрати... Литовсько-польські відносини останнім часом і так не зразкові (Варшава і Вільнюс сваряться, зокрема, через дещо різні погляди на польську меншину в Литві), а тут така “бомба”! Польське МЗС офіційно вибачилося перед Литвою. Великопольський воєвода закрив “кібольську” трибуну познанського стадіону. І пообіцяв — якщо щось схоже повториться, то закриє цілий стадіон. Працівники якого зараз намагаються зрозуміти, як хуліганам вдалося пронести на трибуну шовіністичний транспарант. Кажуть, обшукували фанатів, але нічого не знайшли... А нормальні поляки тим часом, згоряючи від сорому за дії одноплемінників-недолюдьків, вибачаються перед литовцями на інтернет-форумах. У мережі організували збір підписів під листом-вибаченням (станом на неділю підписалися понад 12 тисяч осіб).

Познанські фанати-дебіли — не одинокі у своїй ксенофобії. На жаль, схожі хуліганські вибрики трапляються і на українських стадіонах. Зовсім нещодавно, під час матчу “Шахтар” — “Динамо” на “Донбас Арені”, фанати “гірників” кричали “Бей хохлов!”. А ще на тому матчі хулігани влаштували на трибунах масштабне піротехнічне шоу. “Фаєри” так надиміли, що з трибун поля було не видно. Уже тільки за це неподобство “Донбас Арена” цілком заслуговує на кількаматчеву дискваліфікацію. А вкупі з ксенофобськими гаслами — і поготів... На львівському стадіоні “Україна” фанатська трибуна раз у раз закликає глядачів скакати, бо, мовляв, “хто не скаче, той москаль”. Хтось скаже, що це невинний веселий жарт. Але, якщо нас ображають донецькі вигуки “Бей хохлов!”, то, очевидно, і від “москальської” теми на стадіоні краще відмовитися. Як і від прямих матюків на адресу команди суперника (на кшталт “а “Металург” г...о”), які останнім часом регулярно звучать з фанатського сектору львівського стадіону “Україна”.

Найкращий спосіб боротьби з футбольними хуліганами — взагалі не пускати їх на трибуни. Ну хто сказав, що саме ці бритоголові недоумки з фаєрами — найкращі вболівальники? У більшості випадків “кіболє” взагалі не дивляться футбол. Їм головне — покричати, щось запалити, розбити, жбурнути. У такий спосіб, мабуть, самореалізуються... Але чому через хуліганів мають страждати нормальні любителі футболу? В Англії свого часу від футбольних хуліганів життя не було. Боролися з ними, боролися — усе безуспішно. А потім зробили просто — підняли ціни на квитки. Рівно настільки, аби “кіболям” вони стали не по кишені. Результат перевершив сподівання. На стадіони ходять цілими родинами, з дітьми й дружинами, при цьому ані матюків чи інших хуліганських проявів, ані ксенофобських гасел на англійських трибунах немає.

Кому від цього стало гірше? Не футболу — це точно.