Чому Кличко не «УДАР»ив по уряду Азарова?

Навряд чи хтось очікував сенсації від голосування у Верховній Раді за відставку уряду Азарова. Опозиція у парламенті не має більшості, тому сподіватися на позитивний результат було марно.

Ініційоване опозицією голосування за відставку — це, радше, інформаційний привід зайвий раз публічно побештати владу за бездарне урядування. А також своєрідна перевірка на “вошивість” опозиційних депутатів. Перевірку пройшли не всі. Деякі опозиціонери завбачливо на момент тиснення кнопки “випарувалися” із зали.

Згідно з офіційною інформацією, під час голосування за проект постанови про висловлення недовіри Кабінету Міністрів у залі були відсутні, зокрема, депутати фракції «Батьківщина» Микола Мартиненко, Андрій Павелко, Леонід Сергієнко, Андрій Шевченко, Віталій Данилов, Денис Дзендзерський, Сергій Фаєрмак. Не було у залі під час голосування також семи депутатів фракції «УДАР»: лідера фракції (!) Віталія Кличка, Едуарда Гурвіца, Миколи Паламарчука, Юрія Савчука, Ярослава Дубневича, Віктора Пинзеника, Павла Рябікіна.

Якщо відсутність деяких з перелічених народних обранців не дуже дивує, бо частина з них давно фігурує в неоголошеному списку потенційних тушок, то неголосування за відставку уряду Азарова одного з лідерів опозиції Віталія Кличка викликає щонайменше нерозуміння. Але ще більший подив викликає той факт, що досі (а минув майже тиждень) Віталій Кличко не пояснив своєї загадкової поведінки. Виборці Кличка мають губитися у здогадах — що це було: політична безвідповідальність, брак досвіду чи якась подвійна гра за принципом “і нашим і вашим”? Зрештою, з огляду на те, що Кличко позиціонує себе як полум’яний і непримиренний опозиціонер, який бореться зі “злочинним режимом”, його відсутність на такому знаковому голосуванні можна трактувати і як зраду виборців... Якщо, наприклад, відсутність на голосуванні Мартиненка та інших, менш відомих депутатів з фракції “Батьківщина”, б’є по Яценюку рикошетом, то неголосування самого Кличка б’є по ньому, по його політичному авторитету прямою наводкою, дискредитує як принципового опозиційного лідера. Він не може цього не розуміти. Втім, якщо сам не розуміє, то радники мали б пояснити...

Не на руку Кличкові зіграла і влада. Перший віце-прем’єр Сергій Арбузов поспішив заявити, що відсутність лідера “УДАР”у у сесійній залі під час голосування за відставку уряду “свідчить про його політичну зрілість”.

За словами Арбузова, Кличко розуміє, що «брати на себе таку відповідальність — відправляти уряд, коли є криза — це дуже відповідальне рішення». «Потрібно бути дуже сміливою людиною, але зовсім не думати про країну», — додав урядовець. Він також назвав свідченням дискусії в опозиції той факт, що під час голосування не було депутата від «УДАР»у Віктора Пинзеника. Коли політичні опоненти так завзято хвалять та щедро роздають компліменти, це, на жаль, свідчить про подвійну мораль і перших, і других...

Для опозиції найбільша небезпека — втрата довіри. Кличко як спортсмен має розуміти, що в бою не може бути напівперемоги. Як і не може бути напівопозиційності.