«Я тобі виставлю каву з тістечком – тільки проголосуй!»

Агітація за проекти Громадського бюджету набула масштабів масового психозу: вчителі просять голосувати батьків, батьки – родичів і знайомих.

У Львові – ажіотаж: у середу, 15 листопада, закінчується голосування за проекти Громадського бюджету. Друзі, сусіди, рідні, колеги телефонують, СМСять, буквально за руки хапають і просять проголосувати за їхній проект.

Положення про Громадський бюджет Львова затвердили на сесії міськради минулого року. Суть проекту: із міського бюджету виділяють частинку, якою змогли б розпоряджатися самі мешканці, пропонуючи проекти щодо покращення об’єктів, які перебувають у комунальній власності. Львів’яни самі створювали проекти і виставляли їх на голосування. До голосування дійшло 239 проектів (із 265 поданих).

«Станом на ранок понеділка, 13 листопада, за проекти віддано 54 тисячі 184 голоси, проголосувала 81 тисяча львів’ян (одна людина може проголосувати за один великий та один малий проект), – розповів «ВЗ» начальник управління «Секретаріат ради» Юрій Лукашевський. – Це втричі більше, ніж торік. Наприклад, торішній переможець набрав 1200 голосів, а зараз є проекти, які набрали понад дві тисячі голосів. Тобто активність зростає. Найбільше львів’ян проголосували через банк ID. Частина – через картки «ПриватБанку». Через Центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи) проголосувало 12 тисяч осіб. Додалася можливість голосувати і через систему «Ощадбанку». У великому сесійному залі міськради вібдбулася презентація великих проектів. З ними могли ознайомитися депутати, працівники ЛМР, громадські активісти. Щодо торішніх проектів, то близько половини їх уже реалізовано».

Цього року подано 294 проекти на загальну суму 234 мільйони 980 тисяч 407 грн. Це 217 малих проектів і 77 великих (великі – проекти міжрайонного, загальноміського значення, загальна вартість їх реалізації – від 500 тисяч до 3 мільйонів грн.). Зареєстровано 272 автори (з них 155 жінок і 106 чоловіків). Найбільше проектів подано за категорією «Освіта» (78). Це переважно облаштування інфраструктури у школах, або біля шкіл. На другому місці – «Спорт» (73). Переважно облаштування спортивних майданчиків. На третьому – «Комунальне господарство» (45).

Перебіг проекту можна спостерігати на сайті lviv.pb.org.ua. Станом на зараз найбільше голосів віддано за проекти категорії «Освіта». Школи та садочки намагаються за рахунок Громадського бюджету покращити свої заклади. Агітація відбувається надзвичайно активно. Аж до того, що батьки дітей починають нарікати на настирливість вчителів і вихователів.

«Учителі батьків ледь не тероризують, – скаржиться мама учня однієї зі шкіл на Левандівці, пані Надія. – Батьківські збори починаються і закінчуються Громадським бюджетом. У нашій школі хочуть облаштувати внутрішній дворик. Старшокласники оформили шкільні коридори плакатиками: «Голосуйте за наш проект!». На батьківських зборах нам показували ролик «Не будь, як пані Ганя». У цьому ролику знімалися актори театру

ім. Заньковецької. Показують бабцю, яка сидить на лавочці і лузає насіння. Її просять проголосувати за Громадський бюджет. Відмовляється: «Та все одно все розкрадуть!». Тобто людей хочуть розрухати, щоб позбувалися радянського менталітету. Я все розумію, але батьки працюють, не мають на це часу… Школи зрозуміли, що отримали реальний шанс щось змінити, покращити, тому підключають батьків».

«Агітація за Громадський бюджет набуває рівня масового психозу – знайомі, друзі просто «викручують руки», просять проголосувати, – нарікає львів’янка пані Олександра. – Я пообіцяла одній приятельці проголосувати і забула про це. А вона мені телефонує о 9-й вечора і наполегливо розпитує, чи я проголосувала? Кажу, ні, бо у ЦНАПі черги, не маю часу там стояти, а реєструватися через банк ІD складно, я цього не вмію. Але приятелька вчепилася: мовляв, наш проект прогорає, я тебе проведу у ЦНАП без черги, виставлю каву з тістечком, тільки проголосуй. Сьогодні після роботи маю йти у той ЦНАП, витрачати час. Моя сестра у такій самій ситуації. Була змушена з малою дитиною їхати на таксі у ЦНАП».

Одним із переможців торішнього конкурсу на Громадський бюджет стала школа № 8 (вул. Підвальна, 2). Проект «Облаштування огорожі території Львівської спеціалізованої школи

№ 8 до 200-ліття школи» отримав 848 голосів і бюджет у сумі 873 100 грн. Директор школи № 8 Михайло Ерстенюк розповів «ВЗ», що за ці кошти капітально ремонтують огорожу школи. Уже зроблено цементно-бетонні роботи, виготовляють залізну частину паркана. «Це хороший проект, – каже Михайло Ерстенюк. – Старий паркан стояв, але фундамент його був старий, цегляний, руйнувався на очах (школа стоїть на горбку. – Авт.). Шанс відремонтувати паркан з’явився із появою проекту «Громадський бюджет». Ми агітували вчителів, випускників, друзів, сусідів… І – опинилися у списку переможців!».

Проект «Громадський бюджет» має й ментальну складову. Завдяки йому люди почали спілкуватися між собою. Він почав формувати нову форму громадянського суспільства.

Коментар для «ВЗ»

Марта ПИВОВАРЕНКО, психолог

Знаємо про успіхи Польщі на ниві самоврядування, але гадаємо, що це, швидше, пов’язано із фінансуванням Євросоюзу. Але мало хто знає, що у Польщі було підготовлено велику кількість осіб, які виконували функції «медіаторів», тобто тих, хто зачинає функцію комунікації між сусідами в локальних громадах. Це впливало на те, що люди розуміли: не потрібно чекати на «відмашку» зверху. Почали самі думати над тим, як бачать благоустрій своїх територій, муніципальні бюджети тощо.

Психологія людей така: якщо самі запропонували ідею, плекають її як свою. Якщо хочемо будувати суспільство, де активно діє громада, маємо на це зважати. А зараз доходить до парадоксів. Молодий бізнесмен у своєму дворі поставив для бабусь лавочку. Але бабці вирвали цю лавочку «з коренем» і сказали, що вона їм не потрібна, бо на ній наркомани будуть сидіти. Тоді поставив смітник. Бабці знову були проти, мовляв, будуть з усіх дворів до нас сміття зносити. Якщо хороші справи робляться одноосібно, можуть не отримати підтримки в інших людей. Проект Громадського бюджету – спроба включити механізм зацікавлення людей. До мене теж зверталися із пропозицією підтримати один із проектів. Досі веду переписку з автором проекту, бо не можу зрозуміти, з чим пов’язана ця ідея, хто отримає максимальну вигоду від проекту…

Малюнок автора