Спеціальна воєнна операція «Газнаш!»

Якщо наступ сухопутних військ ЗСУ знову не призведе до деокупації загарбаних територій, в наших союзників може змінитися настрій і бажання надавати нам воєнну та фінансову допомогу.

У нас немає більше права на помилку і тому у плануванні наступної операції зі звільнення українських земель у першу чергу мають бути розставлені правильні пріоритети.

З усіх фронтів — північного, східного та південного — для нас найважливішим і найперспективнішим є південний фронт.

Чому найважливішим?

Тому, що саме цей фронт має звільнити Крим. Там, у Криму, на дні моря лежать скарби на сотні мільярдів доларів, які не тільки будуть значним джерелом наповнення державного бюджету на багато років наперед, але й визначать важливу роль України, як постачальника газу, який споживає Європа.

Чому найперспективнішим?

Тому, що це найвіддаленіший фронт від усіх російських баз, з яких може постачатися зброя та припаси. І водночас він наближений до наших складів на правому березі Херсонщини. Це дає перевагу у логістиці та перекиданню резервів. Якщо на південному фронті географія на нашому боці, то на східному, вона грає на руку ворогові, і йому значно простіше підтримувати постачання зброї та припасів на цю ділянку фронту. Але на східному фронті на нашому боці економіка. Вугілля з Донбасу може бути спожитим виключно на українських енергетичних об’єктах. Це розуміють шахтарі Донецької та Луганської областей. Це розуміють і у кремлі. Можливо, тому вони вирішили знищити усі українські теплоелектростанції, щоби зламати дух шахтарів Донбасу до спротиву при закритті шахт.

За таких обставин слід призначити Ріната Ахметова главою військово-цивільної адміністрації Луганської та Донецької областей. Він має пообіцяти шахтарям Донбасу збереження робочих місць, після повернення територій під контроль ЗСУ. Для цього зруйновані теплові електростанції України мають бути відновленими, щоби було куди продавати донбаське вугілля.

Ахметов втратив металургійні заводи у Маріуполі та коксохімічний комбінат в Авдіївці. Йому ж належали шахти у Луганській області та Харцизький трубний завод. Тому колись його називали хазяїном Донбасу, який забезпечував найбільшу кількість робочих місць у Донецькій області. Для робочих Донбасу обіцянка Ахметова забезпечити робочі місця могла би стати дуже привабливою пропозицією.

Тому є надія, що Донбас вдасться звільнити дипломатичними зусиллями після звільнення Криму. Тому, що з економічного погляду, на відміну від Криму, Донбас вже є валізою без ручки. І у кремлі розуміють, що таку валізу їм буде дуже важко нести.

З цього випливає, що на східному фронті слід зайняти укріплені природою позиції для стримування ворога, а всі наступальні зусилля сконцентрувати на лівому березі Херсонщини, де розширення плацдарму має прискоритися в міру надходження західної зброї.

Тут, до речі, стане у пригоді інженерне обладнання, яке можуть у великій кількості поставити наші німецькі союзники для будівництва численних тимчасових мостів для переправи на лівий берег Херсонщини.

Це важливіше за ракети ТАУРУС. Бо американські ATACMS зі збільшеним радіусом дії 270- 300 км є цілком достатніми для знищення усіх значних російських військових об’єктів у Криму.

А переправа на лівий берег Дніпра на Херсонщині значної кількості особового складу та техніки ЗСУ є складним логістичним завданням. Його слід провести взірцево, тобто з найменшими втратами.

Загарбники усіма силами намагаються відволікти ЗСУ від наступальної операції на лівому березі Херсонщини. Для цього запускають пропагандистські чутки про підготовку наступу на північному фронті на Харків та Суми.

Також вони проводять і реальні військові операції на східному фронті з метою утримувати там значну кількість українських сил і тим відволікати їх від наступу на лівому березі Херсонщини.

Тому, що єдине, чого вони бояться — це наступ на Крим.

Коли ЗСУ увійдуть у Каланчак на лівому березі Херсонщини, що за 35 кілометрів від стратегічно важливого міста Армянськ у Криму, на екрани російських телевізорів вискочить чорт з табакерки на прізвище Медведєв. Він буде розповідати, що Україна перетнула усі червоні лінії і погрожувати застосуванням ядерної зброї. Не слід звертати на це жодної уваги. Бо росія може заробляти надприбутки і без кримського газу, зі відмова від краденого не становить загрози для інтегральності і добробуту російської держави.

Наступ на Крим через Каланчак примусить російське командування перекидати туди резерви, а також послаблювати оборону Мелітополя, який є основним транспортним вузлом загарбників у Запорізькій області. Тому, що нашим військам, коли вони звільнять Армянськ залишиться лише 75 км до Джанкоя, в той час, як відстань від нього до Мелітополя є вдвічі більшою.

Визволення Джанкоя означатиме, що Крим перетворюється на «мішок», у який не буде постачання ні суходолом, ні морем. Війська загарбників будуть змушені залишити Крим, щоби не потрапити у полон.

Тому втримувати Джанкой загарбники будуть змушені за будь-яку ціну. Тоді і створиться сприятлива можливість атакувати укріплений Токмак на Запоріжжі, від якого відкриється дорога на Мелітополь.

Звільнення Мелітополя означатиме те саме, що і звільнення Джанкоя — припинення воєнного постачання до Криму. Навіть звільнення Каланчака на Херсонщині ставить більшість воєнних об’єктів росії у Криму під вогневий контроль бомборакет GLSDB радіусом 150 км. Оскільки вони є дешевими, то й їхня кількість буде практично необмеженою.

Тому південний фронт є вирішальним у цій війні. Неможливість для загарбників утримувати Крим військовою силою і буде означати кінець цієї війни. Решта питань може бути вирішена за столом переговорів, але звільнення Криму — це справа ЗСУ при матеріальній підтримці усіх наших союзників.

Наші військово-морські сили разом зі спецпризначенцями і за підтримки Великої Британії та Норвегії вже майже витіснили російський флот з акваторії Чорного моря. Це — видатне досягнення цієї війни. І значний крок у звільненні Криму.

Також військово-повітряні сили і дальня артилерія вивели із ладу чималу кількість протиповітряної оборони та інших військових об’єктів у Криму.
Тепер справа за сухопутними військами, які мають витіснити загарбників з кримської землі і повернути контроль за усіма родовищами газу українському урядові.

Ласкаво просимо, СВО «Газнаш!».