«Я мріяла про таку далеку мандрівку своїх казок 5 років…»

З березня в усіх країнах святкують Всесвітній День письменника — професійне свято літераторів. Це особливий день для романістів, прозаїків, поетів, фантастів… І, звісно, казкарів. А у місті Лева улюблениця дітвори і старшого покоління, казкарка Леся Кічура святкуватиме професійне свято вагомим здобутком. Її казки дісталися аж до Антарктиди!

Лише восени «ВЗ» писав про казкову презентацію 9-ї книги казок лауреатки премії ім. Н. Забіли Лесі Кічури, що відбувалася під гаслом «Казки проти війни за щасливе дитинство». Книги Лесі Кічури читають усюди: на теренах України й за кордоном. Її фантастичні герої вже дісталися Іспанії, Італії, Великої Британії, Франції, Ізраїлю, Німеччини, Польщі, Америки, Австралії та Нової Зеландії. Збірки письменниці замовляють в українські недільні школи та садочки у Коннектикуті, Огайо, Мадриді, Парижі, Рейк’явіку. А ось і найсвіжіша новина — авторка зазначила своїй сторінці в соцмережах про здійснення нової казкової мрії - її книги дісталися аж до Антарктиди! Авторка написала: «В передостанній день зими я отримала свої світлини з Антарктиди! Тож на фото айсберги, пінгвіни і станція Вернадського! Дякую фантастичній, Шурубор Олені (всі фото її авторства), за те, що взялася здійснити мою шалену казкарську мрію! Я мріяла про таку далеку мандрівку своїх казок 5 років… Олена — старший помічник капітана в екіпажі вітрильної яхти Wind Dancer, здійснила вже 5 мандрівок до білого континенту».

— Пані Лесю, звідки взялася у вас така незвичайна мрія?

— Вперше я про це обмовилася вголос в ефірі на радіо 2 роки тому, але мріяла давно — понад 5 років. Бо уявити, що твої книги долетять-допливуть-дістануться і «стануть до знимки» аж на краєчку земної кулі - то направду неймовірно! Поділилася своєю мрією в ефірі радіо й після розмови ведуча програми відразу підказала мені контакти однієї сім'ї, в якій чоловік працює полярником і час до часу здійснює наукові експедиції. Я сконтактувалася з його дружиною, але, на жаль, тоді нічого не склалося. Бо чоловік саме був в Антарктиді й наступного разу невідомо коли б мав туди вирушити. До того ж було певне обмеження по вазі багажу, тому науковці у ці далекі мандри завжди беруть лише найнеобхідніші речі. А потім мені у приват написала Олена Мороз, котра першою зголосилася знайти потрібних людей, бо знала, хто найближчим часом мав мандрувати на цей континент, адже сама була в такій мандрівці. Ось так увесь пазл і склався! Ще 5 років тому я могла лише мріяти про такі далекі мандрівки своїх казкових збірок! Після вчорашніх світлин вкотре переконалася — можливо все, коли довкола люди, які вірять у тебе й твої мрії настільки сильні, що не дають опускати рук.

— Мабуть, у вас є й інші неймовірні мрії?

— Їх багато! І всі вони цікаві по-своєму! Розпочинаючи свій соціально-книжковий проєкт «Добрі мамині казки» 2017 року я лише десь дозволяла собі думати, що було б чудово, якби колись мої казки були у шкільних підручниках. І о, диво! Вони таки туди увійшли. Дві мої казки оселили на сторінках збірника «Українська мова та читання» для 2-го класу за програмою НУШ. Тож є сподівання, що мій третій малюк, якому влітку виповниться 4 рочки, таки застане на шкільній парті мамині казки.

— Маєте поповнення нових видань своїх книг шрифтом Брайля?

— Так, початок цього року видався неймовірним для мене! У січні у світ вийшла моя 5-та книга у форматі Брайля «Дух Різдва». До цього видавничого проєкту взялася команда Ресурсного центру НУ «Львівська Політехніка» з невтомною директоркою Оксаною Потимко. Про свою мрію видати святкові казки ще до завершення свят я розповіла пані Оксані у грудні, а вже у січні книга була готова! Дуже радію, що стала дотичною до творення казкового дива для діток із вадами зору, адже ці книги безкоштовно отримають спеціальні школи для дітей з вадами зору (Харків, Кам’янець-Подільський, Одеса, Київ, Львів, Світловодськ, Клевань, Мукачево, Самгородок, Черкаси…), адресно незрячі дітки з усіх регіонів України (Хмельницький, Луцьк, Краматорськ, Кропивницький), дві онлайн-бібліотеки, які обслуговують незрячих. Тішуся, що мала нагоду вкотре долучитися своїм голосом, бо начитала тексти усіх казок. Тож присутній у книзі QR-код дає змогу читачам також слухати історії в аудіоформаті. Також зараз очікую з друку свою 6-ту книгу в Брайлі «Час різдвяного дива» і вийде вона цього разу не у Львові, а у Харкові! У неймовірному місті-герої, де щоденно лунають тривоги по 8−10 разів. Радію, що маю нагоду продовжити співпрацю з прекрасними людьми котрі є членами команди ГО «Право вибору» та соціального підприємства «СОЦіНТЕЛ». Познайомилася з ними завдяки світлої пам’яті Володимира Вакуленка — письменника з Ізюма, який свого часу декілька разів долучав мої казки до своїх проєктів у форматі друку Брайлем. До речі, від часу повномасштабного вторгнення, кількість виданих книг шрифтом Брайля у Харкові зросла в рази.
Ця моя святкова збірка вийде у 3-х книгах, адже буде створена за принципами універсального дизайну (одна сторінка брайлівського тексту чергується із текстом великим кеглем, приміром, 24 для читання осіб зі слабким зором).

У телефонній розмові засновниця та директорка громадської організації «Право вибору» Валентина Бутенко також розповіла, що вони започаткували ще один новий проєкт із назвою «Бібліотечка для матусь». І переглянувши мої книги, побачили, що збірка «Найкращі добрі мамині казки» дуже пасуватиме до нього. Тож є сподівання, що після друку різдвяної збірки, команда відразу візьметься до наступної. Я дуже вдячна цим прекрасним людям, які допомагають творити казкове диво для дітей на основі моїх книг.

— Письменники, здавши один рукопис, відразу беруться за інший. У вас також так?

— Звісно, адже цього року нам заповідається ювілейна, 10-та збірка казок і вона має бути неодмінно особливою — яскравою, цікавою та незвичайною. Тож до осені ще маю трохи часу, аби натворити нових неймовірних сюжетів, які захоплять моїх маленьких читачів з усього світу!