«Чому продали алкоголь неповнолітнім?»

Зайшла в один із супермаркетів, що у центрі міста. Посередині торгового залу — три дівиці, років по 15. Матюкаються одна до одної, аж «гай шумить!». Бачу, просять якогось старшого пана купити їм шість пляшок «Лонгера» - слабоалкогольної «гидоти»! «Для чого ви це робите?» - апелюю до пана. «Сам такой был», - відповідає з посмішкою. Чи продають у Львові алкоголь неповнолітнім? Чи є результат від того, що торгувати спиртними напоями після 22.00 заборонено? До яких ще хитрощів вдаються підлітки? Шукаючи відповіді на ці запитання, журналіст «ВЗ» вирішила провести «алкогольний експеримент».

...Сумнозвісний алкогольний магазин на розі вулиць Широкої-Суботівської (район Левандівки). Навпроти - комп’ютерний та художній ліцеї. Мешканці сусідніх будинків розповідають, що коли сутеніє, до алкогольної “точки” тягнеться вервечка підлітків... Галас такий, що квартири здригаються. Для експерименту знаходжу двох дівчат, яким немає 18-ти: обом по сімнадцять. Прошу їх зайти до крамниці і купити якийсь алкогольний напій. Погоджуються. Вручаю білявці “двадцятку”. Заходжу вслід за ними. Продавчиня метушиться за прилавком: порожньо тут ніколи не буває. Полиці гнуться від хмільного краму. “Дайте, будь ласка, “Шейк”, - каже Олена. “Який вам?” - вмить запитує продавець. Дівчина показує рукою, який саме. Про паспорт продавець і не думає питати.

“Чому продали алкоголь неповнолітнім?” - голосно питаю. Усі клієнти магазину у ступорі. Забули, чого сюди прийшли... “Їм уже є по вісімнадцять”, - каже горе-продавчиня. “Звідки ви знаєте?”. “Бачу!”. “Але ж паспорта ви не перевірили”, - наступаю далі. “Вийдіть з магазину!” - до розмови долучається колега продавчині і починає мені хамити. Здається, на таких торговців можуть подіяти хіба що штрафи, і то - з їхньої власної кишені! Виходжу на вулицю — дівчата повертають мені “Шейк”. “Ви ж не п’єте алкоголю?” - перевіряю дівчат. “Ні, що ви, ми ось йогурт любимо”, - демонструють мені молочний продукт.

Цікаво, чи продадуть щось “міцненьке” у великому магазині? Пильную підлітків біля “Скрині”, що на Привокзальній. Трійця хлопаків несеться в супермаркет. “Хлопці, скільки вам років?” - запитую. “Сімнадцять”. Симпатичний хлопець у червоній куртці, найбільш ініціативний, погоджується взяти участь в експерименті. “Мене звати Василь”, - усміхається. Даю йому гроші, настанови, що треба робити. Іду слідом за ним. Вася підходить до прилавка — тягнеться за пляшкою і... дає задній хід. “Знаєте, я передумав”, - “вбиває” мене. “Чого ти налякався? - дивуюсь. — Ось дівчата одразу погодились”, - намагаюся присоромити сміливого на перший погляд хлопака. Показую йому фото у фотоапараті, як усе виглядає “наживо”. “Та знаєте, які тепер дівчата пішли”, - каже підліток. “Нє, то нє! Піду шукати когось іншого”, - прощаюсь зі своїм “компаньйоном”.

Стою, виглядаю тих підлітків, вдивляюсь в обличчя... Бачу жіночку з неповнолітнім сином. Удача! 16-річний хлопець погоджується піти купити пива. Блукає поглядом по прилавку, бере “Львівське”. Біжу за ним до каси. Вистоює чергу, і тут продавець каже: “Вам є 18 років?”. “Звичайно!” - переконує продавчиню Олег. “Покажіть документи”, - просить його. “Я не маю”. “Прийдете іншим разом”, - говорить спокійним голосом і повертає гроші. “Дякую, ви пройшли перевірку”, - звертаюсь до молодої продавчині і кажу, що проводжу журналістський експеримент. “Коли сумніваюсь, скільки людині років, прошу показати документи”, - каже вона.

Запитую маму хлопця, чи доводилося її сину купувати алкоголь та цигарки. Може, батько в магазин посилає? “Батько хіба що по сигарети його відправляє. У Рудному він спокійно їх купує. Ніхто нічого не питає”. “А малий не курить?” - питаю. “Ні. У нас жорсткий контроль. За куриво батько його би забив”, - каже мати.

Знайома продавець, яка працює у нічному алкогольному магазині, поділилась зі мною враженнями. Вона ніколи не продасть пляшку дитині, ставиться відповідально до своєї роботи. “Продана пляшка “Лонгера” не вартує того заробітку, - каже Надя. - Малолітки — не наш контингент. Якщо зловить якась перевірка, менінгіту не оберешся”. Продавець каже, не раз спостерігала картину, як о другій-третій ночі з машини вивалюються п’яні підлітки — повертаються з нічних клубів! Ніхто на них не звертає уваги, зокрема і поліція. “У магазинах продавати алкоголь неповнолітнім заборонено, у тому числі після 22.00, а у барах, кафе, нічних клубах це дозволено. У будь-якому задрипаному барі можна купити спиртне, як на розлив, так і пляшку...”

За словами Наді, якийсь солідний дядя хоче купити дороге віскі і не може цього зробити після десятої вечора. А підліткам — море по коліна... “Деякі спритні підприємці ставлять у магазинах кавові апарати зі столиками, для “блізіру”, і позиціонують себе... як бар! Торгують алкоголем скільки влізе...”.

А тим часом...

За продаж неповнолітнім алкоголю, слабоалкогольних напоїв та тютюну підприємцям “світить” штраф у розмірі 6800 грн. Працівник, який безпосередньо продав заборонений товар підліткові, притягується до адміністративної відповідальності і також сплачує штраф від 500 до 1700 грн. Водночас у горе-підприємця анулюють ліцензію на продаж алкогольних та тютюнових виробів. Робіть висновки...