Клімкін розповів, про що ж саме домовилась нормандська четвірка
- 21.10.2016, 11:59
- 6 090
З такою доповіддю він виступив у Верховній Раді під час години запитань до уряду.
Клімкін зазначив, що позиції України і Росії кардинально різняться.
Доступ ОБСЄ до кордону
"Наша спільна позиція з Німеччиною та Францією і позиція Росії розходяться як в плані послідовності виконання заходів, так і чіткої гарантії їх виконання, у плані допуску ОБСЄ до територій окупованого Донбасу, у плані допуску ОБСЄ до неконтрольованої ділянки кордону", - сказав Клімкін.
Він наголосив, що без чіткого встановлення послідовності та гарантів говорити про виконання Мінська неможливо. "І це наша спільна позиція з Німеччиною, Францією та іншими країнами ЄС", - сказав він.
Озброєна місія ОБСЄ і виведення військ РФ
За словами міністра, у Берліні говорилося про можливість запровадження озброєного компоненту ОБСЄ, однак в цьому плані позиції сторін розійшлися. "Тут наші позиції теж поки що достатньо розрізняються, але головне, що внаслідок послідовного тиску досягнуто домовленості про продовження цієї дискусії на віденському майданчику", - зазначив глава МЗС.
"Наша позиція в ході саміту була в тому, щоб без повного виконання безпекових домовленостей, зокрема припинення вогню, повного доступу ОБСЄ до території окупованого Донбасу і до неконтрольованої ділянки кордону, без виведення російських військ, озброєння і найманців переходити до обговорення інших питань неможливо", - сказав він.
Звільнення полонених та політв’язнів
Як повідомив Клімкін, досягнута домовленість, що протягом листопада відбудеться зустріч у форматі міністрів закордонних справ для обговорення дорожньої карти.
"Дорожня карта має включати безпековий вимір, логіку подальших політичних кроків, але обов’язково гуманітарний вимір: звільнення всіх заручників і в’язнів", - сказав він.
Порошенко підбив підсумки переговорів "нормандської четвірки" в Берліні
Протягом п'яти годин у Берліні Петро Порошенко, Ангела Меркель, Володимир Путін і Франсуа Олланд, як висловилася після канцлер, вели "нелегку розмову".
Про його підсумки детально на прес-конференції після зустрічі розповів президент України. ЛІГА.net наводить повний текст брифінгу Петра Порошенка, включаючи відповіді на питання журналістів.
Перше: сам факт того, що нормандська зустріч на найвищому рівні відбулася... Адже ви пам'ятаєте коментарі, які звучали в серпні, про те, що нормандського формату більше не буде, що він себе вичерпав. (Однак) жодної альтернативи нормандскому формату на сьогодні не існує і про це було чітко зазначено під час сьогоднішньої зустрічі.
Позиція друга: ми повинні розробити та затвердити робочу дорожню карту. Це українська пропозиція, вона була спочатку підтримана нашими німецькими та французькими партнерами, і на сьогодні всі пропозиції щодо "дорожньої карти" були затверджені нормандським форматом.
Було доручено, щоб до кінця листопада міністри закордонних справ на своїй зустрічі затвердили основу проекту дорожньої карти і ми дали основні напрямки, які ця карта повинна містити.
Головне: дорожня карта є документом щодо імплементації всіх Мінських угод. Мається на увазі угода від 5 вересня, і меморандум від 19 вересня, включаючи кордон, який є складовою частиною цього документа, затверджений постановою Верховної Ради, а також документ від 12 лютого 2015 року.
Левову частку обговорення, на що пішло у нас майже чотири години, зайняло обговорення питань безпеки, було чітко зазначено, що всі складові з питань безпеки мінських домовленостей є складовою частиною "дорожньої карти" і плану імплементації. Мається на увазі й виведення іноземних військ, і безперешкодний доступ Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ до всієї окупованої території: і до лінії зіткнення, і до місць відведення техніки, і до неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону.
Домовилися також про те, що ніхто не буде перешкоджати діяльності ОБСЄ та забезпечення підготовки до майбутніх місцевих виборів, що пройдуть, коли умови безпеки дадуть нам можливість проводити ці вибори.
Ми зараз зробимо спробу для того, щоб ввести збройну, тобто поліцейську місію ОБСЄ, яка буде забезпечувати безпеку під час виборів, так і на перехідний період. Окремо наголошую, що російська сторона також підтримала необхідність введення збройної поліцейської місії ОБСЄ.
Були окремо обговорено питання підготовки до виборів і домовилися продовжити на рівні експертів, на рівні робочих груп підготовку концепції виборчого законодавства, імплементації та так звану формулу Штайнмайера (пункти виконуються не послідовно, а паралельно - Ред.), де є позиції, які повинні бути складовими при визнання виборів такими, що відбулися, що вони є вільним волевиявленням громадян.
Наша позиція: всі іноземні збройні підрозділи повинні бути виведені з окупованих територій до проведення виборів, що є необхідною умовою для проведення виборчого процесу. І ми сподіваємося, що доступ до межі ОБСЄ, включаючи встановлення постів, також сприятиме підвищенню рівня безпеки.
Відзначено всеосяжне і негайне забезпечення режиму припинення вогню, домовилися про те, що після завершення розведення військ на трьох попередніх ділянках - Золоте, Петровське та Станиця Луганська - там повинні бути встановлені постійно чинні цілодобові моніторингові пости ОБСЄ, і після цього ми почнемо переговори про наступних чотирьох місцях для розведення.
Хочу наголосити, що українська сторона наполягала, щоб серед цих чотирьох пунктів обов'язково були присутні Дебальцеве, як місце де ми повинні забезпечити демілітаризацію цього району, оскільки за меморандумом від 19 вересня до 12 лютого, ця територія була під контролем українських військових і ми вважаємо, що значною мірою буде сприяти процесу деескалації і буде достатньо ефективно.
З гуманітарного блоку: було підтримано українську пропозицію про безперешкодний доступ представників Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) до всіх незаконно утримуваних. Ми думаємо, що на сьогодні це поліпшить гуманітарні умови, в яких утримуються українські заручники на окупованій території. Сподіваємося, що будемо мати можливість поставити це питання і щодо затриманих на території РФ, принаймні, ми це окремо відзначали.
Пізніше буде окрема заява про те, що наполягаємо на негайному звільнені всіх заручників у форматі всіх на всіх, і я впевнений, що це нарешті має надати черговий поштовх, оскільки цей процес - бездіяльність російської сторони - був зупинений на дуже тривалий час.
Домовилися, що протягом місяця міністри зустрінуться ще раз й підіб'ють підсумки для нашої нової зустрічі. Читайте також Путін розповів свою версію підсумків зустрічі "нормандської четвірки"
Відповідаючи на питання журналіста, чи підписувалися на зустрічі документи: У нас немає підписаного документа, четверо учасників нормандського формату домовилися, що зараз концентруємося виключно на розробці повномасштабної дорожньої карти, яка буде складатися з першого блоку безпеки, другого - політичного і третього - гуманітарного. Все, що я розповів, - це складова частина дорожньої карти, про яку ми домовилися. Ніяких документів сьогодні не підписано і підписуватися не планувалося.
Відповідаючи на питання журналіста, чи згадувалося про звільнення Романа Сущенка: Ми згадували про всіх заручників, які незаконно утримуються на території РФ, включаючи Сущенка, Кольченка, Сенцова і багатьох інших. Але йшлося й про тих заручників, яких утримують на окупованій території. Ми відзначали, що спочатку має забезпечуватися безперешкодний доступ адвокатів, консула і представників Червоного хреста.
Відповідаючи на питання журналіста, коли відбудуться місцеві вибори: Тоді, коли буде підготовлена дорожня карта. Я категоричний противник, і сьогодні це було підкреслено, щоб не висмикувати політичне питання і пред'являти його Україні, що вона нібито це обов'язково повинна виконати. На сьогодні Мінські домовленості - це цілісний документ. І коли ми говоримо про дорожню карту, то вона і передбачає послідовність та гарантії.
У нас є дата виборів і умови, за якими вони повинні пройти - це питання безпеки, режим припинення вогню, виведення іноземних військ, дотримання режиму розведення, безперешкодний доступ ОБСЄ, звільнення заручників. А вже під час підготовки до виборів треба чітко зазначити режим передачі влади законно-обраним представникам Донецької і Луганської областей та процедуру передачі повноважень.
Ми витратили досить багато часу на ці деталі. У тому й справа, що кожна складова дорожньої карти повинна бути чітко прив'язана, затверджена, оприлюднена і суспільство буде мати право знати її подробиці. Наголошую, що ще півроку тому ніхто про дорожню карту навіть і чути не хотів. Це тверда наполегливість української сторони, що кожна подія має мати свою дату і своїх відповідальних. Після того, як вона (дорожня карта, - ред.) буде підготовлена на рівні експертів, запропонована на рівні міністрів і затверджена лідером.
Відповідаючи на запитання журналіста про часові рамки дорожньої карти: Ми домовилися, що вона повинна бути затверджена на зустрічі міністрів і це має відбутися в листопаді. Це оптимістичний сценарій, але ми повинні ставити жорсткі графіки, тому що кожен день Україна платить надто високу ціну за цю затримку. Ми не очікуємо, що до режиму припинення вогню - місяць. Ми зазначили, що робота з підготовки та впровадження всеохоплюючого і негайного режиму припинення вогню має відбутися протягом найближчих днів.
У Берліні домовилися про припинення вогню на Донбасі найближчими днями
Припинення вогню на Донбасі має відбутися у найближчі дні.
Про це повідомив президент України Петро Порошенко, передає Еспресо.TV.
За його словами, на зустрічі домовилися про негайне та всеохоплююче припинення вогню.
"Режим припинення вогню має відбуватися протягом найближчих днів ", - сказав він.
Глави держав Нормандського формату домовились розробити «дорожню карту» імплементації Мінських угод
«Ще півроку тому про «дорожню карту» ніхто і чути не хотів», але це стало можливим завдяки наполегливості української сторони».
«Головне завдання, яке ми ставили перед собою протягом останніх півроку — переведення формату відносин у формат створення робочої «дорожньої карти», де буде чітко визначено дві складові. Складова послідовності кроків, які ми робимо для імплементації Мінських угод, і гарантії їх виконання», - зазначив Президент під час зустрічі з представниками ЗМІ за підсумками переговорів глав держав Нормандського формату, які відбулися в Берліні.
Глава Української держави зазначив, що «жодної альтернативи нормандському формату на сьогоднішній день не існує і про це було чітко наголошено під час сьогоднішньої зустрічі». «На сьогодні Мінські домовленості — це є цілісний документ. І коли ми говоримо про «дорожню карту», то вона і передбачає послідовність і гарантії», - зазначив Президент і додав, що виконання безпекових умов, припинення вогню, виведення іноземних військ, дотримання режиму розведення військової техніки, забезпечення безперешкодного доступу представників ОБСЄ, звільнення заручників мають передувати переходу до виконання політичної частини.
«Ми маємо розробити і затвердити робочу «дорожню карту». Українська пропозиція була спочатку підтримана нашими німецькими і французькими партнерами. На сьогоднішній день німецькі і французькі пропозиції щодо основи «дорожньої карти» були затверджені Нормандським форматом», - сказав Президент.
Петро Порошенко повідомив, що було дано доручення міністрам закордонних справ до кінця листопада на зустрічі затвердити основу «дорожньої карти». «Ми дали основні напрямки, які ця карта має містити», - уточнив він. Учасники переговорів Нормандського формату домовились, що протягом місяця міністри зустрінуться ще раз і підіб’ють підсумки для підготовка наступної зустрічі лідерів держав.
За словами Президента, перше і головне — «дорожня карта» є документом по імплементації всіх документів ухвалених у форматі Мінських угод.
Порошенко заявив, що місцеві вибори на Донбасі можна проводити тільки після виконання умов забезпечення безпеки.
«Коли ми говоримо про «дорожню карту», то вона і передбачає послідовність і гарантії. І саме тому, коли у нас є, наприклад, дата виборів і умови, за якими вони повинні відбутися, то, безперечно, це — питання безпеки. Зокрема, режим припинення вогню, виведення іноземних військ, дотримання режиму розведення сторін, безперешкодний доступ ОБСЄ (СММ ОБСЄ — Ред.), звільнення заручників», — пояснив український президент.
Порошенко наголосив, що позиція України полягає в тому, що перш ніж проводити виборчий процес в окремих районах Донецької і Луганської областей, із цієї території повинні бути виведені всі іноземні війська. «Наша позиція полягає в тому, що всі іноземні збройні підрозділи повинні бути виведені неодмінно до проведення виборів, що є необхідною умовою для проведення виборчого процесу», — сказав він.
Під час зустрічі лідерів країн в «нормандському форматі» сторони досягли домовленості про те, що після завершення процесу розведення сил і засобів із певних ділянок на лінії зіткнення сторін на Донбасі ця робота буде продовжена і серед наступних чотирьох ділянок буде також і н.п. Дебальцеве Донецької області. «Домовилися про те, що ми після завершення розведення військ на трьох попередніх ділянках, маються на увазі Золоте, Петрівське та Станиця Луганська, там повинні бути встановлені постійно діючі, 24/7, моніторингові пости ОБСЄ, після чого ми почнемо переговори щодо наступних 4 місць для розведення», — зазначив він. Президент підкреслив, що українська сторона наполягала, щоб серед цих 4-х місць для подальшого розведення сил і засобів було Дебальцеве.
Учасники «нормандських переговорів» також домовилися про те, що на Донбас буде введена збройна, так звана, поліцейська місія ОБСЄ, яка повинна забезпечити підготовку до проведення місцевих виборів в регіоні. «Домовилися також про те, що ніхто не буде перешкоджати діяльності ОБСЄ. І для забезпечення підготовки до майбутніх місцевих виборів, коли умови безпеки дадуть нам можливість проводити ці вибори, ми зараз зробимо спробу ввести збройну, ми її називаємо поліцейською, місію ОБСЄ, яка буде забезпечувати безпеку як під час виборчого процесу, так і на перехідний період», — заявив Порошенко.
Президент зауважив, що російська сторона погодилася із необхідністю введення збройної поліцейської місії ОБСЄ.
Глава держави підкреслив, що українська сторона під час зустрічі лідерів країн в «нормандському форматі» наголосила на необхідності як звільнення незаконно утримуваних в окремих районах Донецької і Луганської областей громадян, так і тих українців, які утримуються в Російській Федерації.
«Буде окрема заява про те, що ми наполягаємо на негайному звільненні всіх заручників в форматі «всіх на всіх» і я впевнений в тому, що це врешті-решт повинно дати поштовх, оскільки цей процес при бездіяльності російської сторони був зупинений на тривалий час» , — наголосив Порошенко.
Порошенко зазначив, що сторони підтримали ідею України про безперешкодний доступ представників Міжнародного комітету Червоного Хреста до всіх українських заручників. «Сподіваємося, що матимемо підстави поставити це питання і по затриманих на території Російської Федерації», — додав президент України.
Президент зазначив, що ніяких документів за підсумками перегорів у «нормандському форматі» підписано не було.
«Ніяких документів підписано не було... Ми концентруємося на розробці дорожньої карти», — резюмував Порошенко.
Джерело: прес-служба Президента. Інтерфакс-Україна
На «нормандській зустрічі» Путіну нагадали про Сущенка
В ході зустрічі в Берліні лідерів країн-учасниць «нормандського формату» було піднято питання про заручників, в число яких входить і незаконно захоплений в Москві кореспондент Укрінформу в Парижі Роман Сущенко.
Про це сказав Президент України Петро Порошенко, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу в ФРН.
«Ми згадували про всіх заручників, які незаконно утримуються на території РФ, в тому числі і Сущенка, Кольцова, Сенцова», - сказав він.
За словами Президента, мова йшла і про тих, хто знаходиться на окупованій території. Українська сторона наполягає на безперешкодному доступі до українських громадян консула, адвокатів і представників Червоного Хреста.
Разом з Путіним у Берліні попри санкції ЄС був присутній його помічник Сурков
Щодо Суркова надійшов запит про надання винятку, і його задовольнили.
Помічник президента Росії Владіслав Сурков, який перебуває під санкціями Європейського союзу, був присутній на зустрічі «нормандської четвірки» у Берліні.
Як пояснив речник уряду Німеччини Штеффен Зайберт, його участь була узгоджена відповідно до правил ЄС.
Речник уряду Німеччини розповів, щодо Суркова надійшов запит про надання винятку, і його задовольнили.
На зустрічі Сурков сидів поряд з головою Міністерства закордонних справ Німеччини Франком Вальтер-Штайнмайером.
Санкції Євросоюзу, зокрема, забороняють йому в’їзд до країн-членів, але режим санкцій передбачає можливість винятку для участі підсанкційних у важливих міжнародних заходах.
У травні помічник президента Росії Владіміра Путіна Владислав Сурков, який пребуває у санаційному списку ЄС, відвідавГрецію.
Джерело: Радіо Свобода
Меркель: «У Берліні йшлося про місію 24/7 на Донбасі»
На зустрічі у "нормандському форматі" йшлося про введення на Донбасі місії 24/7, політичну частину в рамках імплементації мінських домовленостей та гуманітрану допомогу.
Про це Ангела Меркель повідомила за підсумками переговорів у Берліні, передає Укрінформ.
"Ми говорили про зону відведення і про роль місії ОБСЄ та СММ. Ми хотіли б ввести місію, яка функціонувала б 24 години 7 днів на тиждень. І також ми обговорювали справжнє припинення вогню і відведення військ", - сказала Меркель.
Вона вказала, що перші кроки вже зроблені в цьому напрямку, але багато ще залишилося зробити.
"Друге - політичні питання. Тут йдеться про особливий статус Донбасу і це було закладено у Мінських домовленостях. Часто кажуть, що це має бути включене у "дорожню карту". Є питання переходу влади, яким чином це має відбуватися. Існує важка переходна фаза, звісно, тут маємо досягти також компромісу", - наголосила канцлер ФРН.
Що стосується гуманітраної допомоги,Меркель вказала на непросту ситуацію, оскільки люди в Донецькій та Луганській областях дуже страждають і потерпають.
"Також йшлося про доступ представникві "Червоного хреста" до заручників, які незаконно утримуються сепаратистами", - вказала Меркель.
Порошенко: «Російська сторона підтвердила необхідність поліцейської місії ОБСЄ на Донбасі»
Вже невдовзі на окупованих територіях Донбасу може з’явитися поліцейська місія ОБСЄ.
Про це після зустрічі у "нормандському форматі" заявив Президент України Петро Порошенко, передає телеканал 24.
За його словами, найбільше часу при обговоренні питання війни на Донбасі було приділено безпеці. Одне з них — поліцейська місія ОБСЄ.
Петро Порошенко також підтвердив, що російська сторона також виступила за те, щоб на Донбасі розпочала роботу поліцейська місія.
Однак коли саме вона там може появитися, Порошенко не повідомив. Президент заявив, що тепер очікується рішення від Німеччини, яка зараз головує у ОБСЄ.
Порошенко та Путін не потисли один одному руки перед початком переговорів у Берліні
Президент України Петро Порошенко і президент Росії Володимир Путін не потиснули один одному рук на зустрічі «нормандської четвірки» в Берліні. Про це у Twitter написав російський журналіст Дмитро Смірнов.
«Рукостискання Путіна і Порошенка в Берліні не було: коли президент Росії увійшов у зал, президенти Франції і України вже сиділи за столом», — написав журналіст.
Порошенко зустрівся з керівниками Німеччини та Франції
Президент України Петро Порошенко розпочав зустріч у Берліні з Ангелою Меркель та Франсуа Олландом.
Як повідомляє "Укрінформ", до них має приєднатися Володимир Путін.
Крім того, російського президента зустріли гучним скандуванням сирійці й українські активісти.
Ця зустріч Нормандського формату перша за рік, так само, як і візит Путіна до Берліна від початку окупації Криму.
Сьогодні у Берліні пройде саміт "нормандської четвірки"
Зустріч лідерів країн "нормандської четвірки", запланована на 19 жовтня у Берліні має розпочатися о 18:30 за київським часом.
Про це свідчить денний розклад заходів, розміщений на сайті президента Франції.
Як повідомив раніше представник федерального уряду Німеччини Штеффен Зайберт, зустріч у «нормандському форматі» в Берліні 19 жовтня ініціювала Ангела Меркель . «Через рік після останньої зустрічі 2 жовтня 2015 року в Парижі федеральний канцлер запросила французького, українського і російського президента на вечір 19 жовтня 2016 року у Берлін», - повідомив Зайберт.
Заради «нормандської зустрічі» Петро Порошенко скасував раніше заплановану зустріч із президентами Європейської ради, Єврокомісії та Європарламенту, яка також мала відбутися у середу ввечері.
Нагадаємо, у ході телефонної розмови президента України Петра Порошенка з президентом Франції Франсуа Олландом і канцлером ФРН Ангелою Меркель сторони домовилися провести зустріч глав держав у нормандському форматі в середу, 19 жовтня, в Берліні. Президент РФ Владімір Путін підтвердив свою участь. Перед самітом Порошенко, Олланд і Меркель проведуть тристоронню зустріч, на якій скоординують свої позиції.
Попередня зустріч "нормандської четвірки" відбулася минулого року в Парижі.
Джерело: Тиждень.ua