Кетрін Ештон Сергію Лаврову: "Досить міркувати про сфери впливу"

Глава МЗС РФ розмірковує про стосунки між Москвою та ЄС, про те, як вплинула на них українська криза. Свою точку зору на цю тему Ештон також висловила на сторінках видання "Коммерсант-Украина". Наводимо текст статті Кетрін Ештон повністю.

У своїй недавній статті міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров визнав, що події на Україні іноді помилково розглядаються як протистояння між Заходом і Сходом, як геополітична гра "хто кого", яка зіштовхує один інтеграційний процес з іншим.

Він правий: таке загальне сприйняття. Але, якщо ми залишимо осторонь полеміку й основні розбіжності і порівняємо бачення, викладене в статті міністра Лаврова з баченням Євросоюзу, ми зможемо знайти шлях для зближення і взаємодії.

ЄС і Росія поділяють концепцію створення єдиного економічного простору від Атлантики до Тихого океану, що зміцнює контакти між нашими народами, а також нашими економіками в умовах зростаючої глобальної конкуренції. Ця концепція може стати реальністю, якщо ми будемо реалізовувати її на основі загальних цінностей, у тому числі на повазі незалежності наших сусідів і їхнього права йти своїм шляхом розвитку.

Важливе для ЄС стратегічне партнерство з Росією вже сприяло поглибленню наших економічних зв'язків, а наша торгівля становить €1 млрд щодня. Це забезпечує економічне зростання і робочі місця нашим громадянам.

Я вітаю чітку і відкриту заяву міністра Лаврова, що зараз йде процес євразійської інтеграції націлений на гармонізацію з інтеграційним процесом ЄС. Це буде важливим кроком вперед, що сприяє миру, стабільності та процвітанню усіх наших сусідів.

Нещодавній саміт Росія-ЄС дав можливість обговорити всі ці питання з президентом Путіним. На порядку денному у нас був тільки один пункт — наше стратегічне партнерство, його недоліки та потенціал. Ми зійшлися на думці, що у відносин Росія-ЄС великий потенціал. Президент Путін підтвердив курс Росії на сприяння стабільності і процвітання наших спільних сусідів і визнав, що "Східне партнерство" ЄС відповідає цим цілям. Але він також висловив певну стурбованість з приводу можливих наслідків "Східного партнерства" для економічних інтересів Росії.

Росії нема чого боятися. Її історичним, економічним і соціальним зв'язкам з сусідами ніщо не загрожує. Міжнародна торгівля — рушійна сила економічного зростання для всіх нас. А вільна торгівля має позитивний ефект для інших, оскільки створює більший попит і нові можливості для ведення бізнесу. Незалежні дослідження підтверджують, що угода про асоціацію між Україною та ЄС, включаючи угоду про створення поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі, не матиме негативного впливу на торгівлю між Росією та Україною.

Насправді російський бізнес цілком може виграти від більш стабільної інституціональної структури у країнах-сусідах і від більш динамічної економіки та посиленого попиту, які з'являються унаслідок цього. Підприємства в Україні, які належать росіянам, також виграють від прямого доступу на внутрішній ринок ЄС. А якщо раптом виявиться, що зростання імпорту завдає шкоди російській економіці, то цю проблему допоможуть вирішити захисні заходи у рамках СОТ та існуючих угод між Україною і Росією.

У Росії вже є угоди про вільну торгівлю майже з усіма її сусідами, зокрема з Україною. Як і Росія, ЄС — найважливіший торговий партнер у регіоні, для багатьох своїх східних партнерів — провідний. Тому цілком природно, що ЄС пропонує цим країнам угоду про вільну торгівлю. Але нікого не змушують вибирати. Ці країни можуть одночасно мати угоди про вільну торгівлю з Росією, і з ЄС.

Я була рада, що на саміті ми домовилися продовжити двосторонні консультації з цих важливих економічних питань. Ми закликаємо Росію як члена СОТ з 2012 року максимально використовувати великі можливості, які дає справжня лібералізація торгівлі. Програма "Партнерство для модернізації Росія-ЄС", яка спрямована серед іншого на зближення технічних стандартів, — ще один важливий інструмент, що сприяє зростанню нашої торгівлі. У цьому зв'язку ми працюємо над досягненням більшої сумісності між різними режимами вільної торгівлі.

Бажання Росії, щоб більша кількість країн приєдналася до Митного союзу, — важливий фактор. Ми розуміємо це бажання. І ми вважаємо, що ті країни, які вже входять в Митний союз, також виграють від більш тісних зв'язків з ЄС. Як підкреслив на саміті голова Єврокомісії Баррозу, ми готові працювати і над всеосяжною угодою між ЄС і Росією, а з часом — над угодою про вільну торгівлю між ЄС і Митним союзом, а також майбутнім Євразійським економічним союзом. Але нам потрібно рухатися крок за кроком, зміцнюючи взаємна довіру шляхом виконання раніше взятих на себе зобов'язань.

Ми наполягаємо на тому, що необхідно поважати стратегічні рішення тих або інших країн: ті держави, які можуть приєднатися до Митного союзу у майбутньому, повинні зробити це з власної волі.

Історія та досвід говорять нам, що зовнішній тиск не тільки неприйнятний. Він не дозволяє досягти довгострокового рішення. Під час саміту ми на цьому наполягали також у контексті наших відносин з Молдовою і Грузією. Ситуація в Україні — найважливіша підтвердження цього. Несподівана зміна позиції президента України — після п'ятирічних переговорів про асоціацію з ЄС, призвело до найглибшої з моменту незалежності політичної кризи в країні. Адже тим самим були перекреслені надії мільйонів українців на збільшення торгівлі з ЄС, а також на більш ефективне управління і на підвищення рівня життя.

Ситуація в Україні — пріоритет для ЄС. Два тижні тому я побувала в Києві — це був мій третій візит з початку кризи. Я зустрічалася з президентом, урядом, а також з лідерами опозиції і представниками громадянського суспільства. Очевидно, що Україна переживає критичний момент. І ми намагаємося допомогти їй знайти вихід з кризи, намітити перспективу розвитку.

Я продовжую уважно стежити за подіями на Україні. У розпал кризи важливо сфокусуватися на вирішенні невідкладних завдань. І сьогодні одна з таких задач — припинення насильства і залякування. Я вітаю нещодавні кроки, спрямовані на нормалізацію становища. Але ми також повинні думати і про довгострокову перспективу — стабільність, верховенство закону, демократія і процвітання для народу України, для всього регіону, на благо всіх нас.

Коли на початку 1950-х років почався процес європейської інтеграції, багато хто сумнівався, що така смілива схема спрацює. Але цей процес зміцнив мир і безпеку, привів до створення найбільшого економічного простору і торгового блоку на планеті. Сьогодні кількість членів ЄС збільшилася з шести країн-засновників до 28. Перспективи взаємної вигоди, демократії і верховенства закону, які поєднуються з повагою вільного вибору суверенних держав, залучають усіх.

Сьогодні держави на схід від ЄС теж прагнуть до більш тісної інтеграції своїх економік з нашої і до реформування політичних інститутів у відповідності з принципами, яким ми всі прихильні як члени Ради Європи.

Немає ніяких причин, чому ЄС і Росія не повинні бути найближчими партнерами, рухаючись від партнерства з необхідності до більш амбіційного і всебічного партнерства за перевагою.

Давайте ж будемо нести нашу взаємну відповідальність і підтримаємо демократичну Україну у справі відновлення політичної та економічної стабільності. Для ЄС мова йде не про створення сфер інтересів, а про повагу до вибору народу України, який полягає у створенні нових можливостей разом з ЄС — без розриву своїх традиційних зв'язків.

Вистачить міркувати про сфери впливу. Настав час діяти відповідально, зосередитися на підтримці зусиль України з виходу з політичної кризи. Країні необхідний коаліційний уряд, який буде здатний спільно з Верховною Радою працювати над вирішенням найбільш нагальних завдань: економічної і фінансової стабілізації, конституціональної реформи і підготовки до наступних виборів. Він повинен повернути довіру народу України.

ЄС і Росії необхідно підтримати цей процес. І це допоможе нам просунутися вперед у реалізації величезного потенціалу нашого партнерства.