Без уряду і без коаліції

Ні дня без випробувань не живеться нині українцям. Ось і у четвер, 24 липня, їх спіткали дві кризові новини: розпалася парламентська коаліція і подав у відставку уряд Арсенія Яценюка. В інший час це сприйняли б спокійно, як “робочі моменти”. Але нині, коли від злагоджених дій усіх гілок влади багато в чому залежить доля держави, шторми у вищих ешелонах, тим більше між союзниками, вельми недоречні. Вони грають на руку недругам, можуть мати плачевні наслідки...

Відставку Яценюка спричинив хаос у сесійній залі Верховної Ради після оголошення кілька годин перед тим про припинення існування коаліції “Європейський вибір”. Це дезорганізувало роботу парламенту, провалило голосування за злободенні законопроекти Кабміну, які стосувалися безпеки нашої країни. Ось що сказав з цього приводу Яценюк:

— Розпалася одна коаліція. Прем'єр розпочинає процедуру формування нової коаліції. Це означає, що він має взяти в коаліцію комуністів і “регіоналів”. Я цього не зроблю за жодних обставин. Другий варіант — якщо немає нової коаліції, а чинна розпалася, уряд і прем'єр зобов’язані подати у відставку. Я заявляю про відставку у зв’язку з розпадом коаліції і блокуванням урядових ініціатив.

Далі екс-прем’єр виклав своє бачення подій:

— Так, більшість людей хоче дострокових парламентських виборів. І ми хочемо. Тільки є одна важлива річ. У чому різниця між національним лідером і політиканом? Різниця в тому, що національний лідер бере на себе відповідальність.

Кого мав на увазі Яценюк, можна лише здогадуватися... Але з його подальших коментарів зрозуміло, що “удару під дих” завдали не тільки йому.

— Розвалена коаліція має наслідок — закони, які б заповнювали дохідну частину бюджету, провалено, — сказав відставний прем’єр. — Хто ж хоче йти на вибори і одночасно голосувати за непопулярні закони?.. У нашого уряду зараз немає відповіді на питання, чим платити зарплату, чим мені завтра вранці заправити БТРи, чим, за які гроші, як утримувати армію і Збройні сили? Як не деморалізувати дух десятків тисяч людей, які не сидять у залі, а там, у траншеї під кулями... Те, що розпалась коаліція, що не проголосовані закони і немає чим платити солдату, міліціонеру, лікарю, заправити БТР, не прийнято рішення, щоб заповнити українські газосховища і перезимувати, щоб звільнитися від російської газової залежності, це неприпустимо! Після того, коли розпалась коаліція, коли провалили закон по ГТС, всі ж все розуміють, дорогі друзі. Ми вперше хотіли допустити справжні європейські й американські компанії і виключно з дозволу ВР України до управління ГТС, і то тільки на 49%. Труба у державній власності, контрольний пакет у державласності, — і навіть це рішення завалили... За що мені найбільше боляче, що зараз оплески в Державній думі Російської Федерації. От хто зараз виграв! От хто сьогодні святкує! І от хто сьогодні буде банкувати!

Після відставки Яценюка спікер парламенту Олександр Турчинов попросив фракції “УДАР” і “Свобода” терміново визначитися з кандидатурою “технічного прем’єра” і внести її у парламент...

Уся оця “катавасія” розпочалася після того, як у першій половині четверга лідери згаданих вище фракцій оголосили про вихід своїх депутатів із парламентської більшості. До їхнього демаршу долучилися десяток представників “Батьківщини”, які тяжіють до глави держави, група “Економічний розвиток” (41 депутат, здебільшого колишні “регіонали”), чимало позафракційників. Отож, якщо протягом наступних 30 днів після краху коаліції не зберуться разом і не оформлять свій “шлюб” щонайменше 226 інших однодумців, президент матиме право розпустити Верховну Раду і оголосити нові вибори. Про це своє рішення він може оголосити через місяць, 24 серпня, у промові з нагоди Дня незалежності. Ймовірна дата голосування за новий депутатський корпус — 26 жовтня.

Ідея “перезавантажити” парламент виникла не спонтанно. Після зміни глави держави суспільство вимагало нового, не пов’язаного із “Сім’єю” Януковича законодавчого органу. Соціологічні дослідження показували, що 80% українців хочуть бачити іншу, якіснішу Верховну Раду. Це бажання збігається з планами Петра Порошенка мати своїм партнером проукраїнський, проєвропейський парламент. Прозорий натяк на зміну облич у сесійній залі Порошенко зробив під час своєї інавгурації.

Виглядає на те, що найбільший сегмент колишньої коаліції, фракція “Батьківщина”, була не готовою до такого швидкого розвитку подій. Після того, як у партіях Кличка і Тягнибока її поставили перед фактом, пролунали докори. Мовляв, треба було спочатку разом прийняти важливі рішення щодо обороноздатності країни, ратифікувати Угоду про асоціацію, підправити бюджет, ухвалити прогресивний виборчий закон, який передбачав би вибори суто за пропорційною системою з відкритими партійними списками. А вже потім розбігатися... У відповідь людям Ти­мошенко сказали: ніщо не заважає екс-коаліціянтам синхронно голосувати за важливі для країни рішення і тепер, коли вони опинилися наодинці.

Відреагував на головну політичну новину четверга президент. Петро Порошенко зазначив, що “вихід двох фракцій зі складу коаліції свідчить, що частина народних депутатів не вчепилася мертвою хваткою за свої крісла, а відчуває настрої виборців і ними керується”. Глава держави мав надію, що розпад більшості не паралізує роботу парламенту. Однак сталося інакше.