«Селам», Львівщино!

Після російської анексії Криму на Львівщину втекло понад 1000 кримських татар. У Брюховичах, під Львовом, серед тихих соснових лісів, в одному з відпочинкових комплексів, знайшли тимчасовий притулок 62 татар. Кореспондент «Леополіса» дізнавався, як їм тут живеться і що найбільше хвилює... Кажемо «селам» татарам, що їхньою мовою означає «привіт».

Відпочинкова база у Брюховичах розташована посеред соснового лісу. До неї крізь зелену залізну браму веде протоптана стежина. Йдучи по ній, можна побачити жінок у хіджабах і хустках чорного, білого та інших кольорів або у чадрі, за якою не видно очей. У приміщенні чути дитячий сміх, гамір... На першому поверсі діти, одягнені звичайно та у традиційні татарські костюми, безтурботно бавляться.

Прибульці живуть на двох поверхах одного з корпусів у невеличких кімнатках приблизно 3х6 м. У кімнатах — по кілька ліжок. Як зізнаються південні гості, львів’яни їх тепло та радо прийняли. Волонтери Євромайдану з Громадського сектору Львова та власники відпочинкового комплексу безкоштовно забезпечують гостей їжею, одягом, побутовою хімією тощо.

Деякі гості з Криму вже віддали дітей у брюховицький дитсадок, один хлопчик пішов у другий клас школи. Там він уже виступав на сцені, читаючи вірші Тараса Шевченка. На другому поверсі санаторію влаштували своєрідну мечеть-кімнату. Мусульмани-татари моляться п’ять разів на день.

Біля однієї з таких кімнат зустрічаю жіночку років тридцяти, одягнену у джинси та кавову кофтину. Кримська татарка із Севастополя Севіль Канєєва, яка приїхала сюди з двома донечками Ясмін та Ріаною, а також молодшим братом Енвером і матір’ю Хатідже. Кілька днів тому до жінки з Криму приїхав її чоловік Руслан. Йому тут запропонували роботу, і він наразі залишився.

Перед кімнатою Севіль у коридорі впадає у вічі маленький дерев’яний столик, на якому стоїть темно-помаранчева електрична однокомфорна плита. Чути запах чогось смачненького, біля плити — дощечка з нарізаною цибулею, яку скоро кинуть у страву. У світло-помаранчевій кімнаті стоять чотири ліжка.

Севіль у Львові вперше. Приїхала сюди спонтанно, близько двох тижнів тому. На пропозицію розмовляти російською здивовано відповідає: «Я можу говорити українською. Для мене це не проблема».

Напруження в Криму було тривалий час і думки про виїзд не покидали Севіль, адже у неї діти, яким могла загрожувати небезпека. Після закриття неба (літаки з Сімферополя могли літати лише до Москви) і «референдуму» жінка зрозуміла — як раніше, більше не буде. Взяла квитки до Києва. Чоловік Севіль подзвонив на гарячу лінію активістів Євромайдану, яку знайшов у мережі, — татар скоординували до Львова.

Севіль зізнається, що у Львові їх прийняли дуже тепло: «Відчуваєш, що тебе не залишили наодинці з твоєю проблемою. У Львові люди духовніші, ніж у Криму. Там люди більш замкнуті. Ми ні на що не сподівалися. Думали, щось зможемо знайти чи зняти. А тут про нас так піклуються. Нічого не бракує». Гостям із Півдня люди постійно приносять їжу — картоплю, крупи тощо. Хтось привезе електроплиту, на кшталт тієї, що у кімнаті Севіль, хтось віддасть свій холодильник. Видно, на скільки львів’яни небайдужі до чужих проблем і хочуть допомогти.

— Севіль, як відреагували ваші рідні на вибір втекти до Львова?

— З розумінням. Дехто теж хотів поїхати, але незабаром в Криму будуть переоформлювати майно. Це зупинило їх перед виїздом. Бояться за господарство і мародерські напади. Хочемо залишитись у Львові. Діти вже пішли в дитсадок у Брюховичах. І українською почали розмовляти. Спочатку, думали, що повернемося в Київ шукати роботу і житло. Але після знайомства зі Львовом закохалися у це місто, у людей. Хочу, аби мої діти росли в такому місті. Тут такі цінності, яких у кримському суспільстві нема. Думаємо, як швидше знайти роботу — утримувати себе. Підтримка від людей не має бути вічною.

— Чи не боялися ви «бандерівців», якими лякають у Криму?

— Якщо приїхали, то не боялися. Якщо Росії треба виправдати воєнну агресію, будуть вірити у будь-що. Навіть в абсурдне. Мені кажуть, немає солдат у Криму, а я їх бачу. Мені говорять про злих «бандерівців», а я їх не бачу. То чи буду я вірити у нісенітниці? Мені можуть казати що зав­годно, але маю голову на плечах і власну думку. Моя сім’я не лише дивилася російське ТБ, а й отримувала інформацію з інших джерел. Проте в Криму багато тих, хто вірить у все, що показують російські канали. Це — огидно!

Кримські татари живуть безкоштовно на території відпочинкового комплексу з 5 березня. Як сказали нам в адміністрації бази, зможуть там бути до 2 квітня, бо комплекс не зможе утримувати гостей довше. Невідомо, як бути тим татарам, які не зможуть залишитись у Львові, але не захочуть повертатись у Крим. Наразі ні українська влада, ні російські окупанти не беруть на себе відповідальності за долі татар, їх рятують звичайні українські громадяни...

Побут у кімнатах — сучасно, скромно і чисто.

Релігійні татари ходять у хіджабах.

Коментарі для «Леополіса»

Оксана ЯКОВЕЦЬ, заступник директора департаменту соціального захисту населення ОДА

Відповідальність за поселення і життя татар на Львівщині на Громадському секторі (ГС) Євромайдану, а не на нас. Я просила ГС надати інформацію про можливий розподіл кримських татар по сім’ях, адже виникає запитання, куди їх селити. 30 дорослих і 30 дітей — де вони житимуть тепер? Цю інформацію в ГС мені не надають вже протягом тижня. Татари у Львові вже місяць. На часі вирішення їхні проблеми з житлом, адже можна винаймати квартири. ОДА та ГС надали тимчасовий прихисток. До ОДА від татар звернень наразі не було. Зараз вони самі по собі...

Олег КОЛЯСА, представник Громадського сектору

Відтепер проблемами татар займатиметься відділ соціального захисту ОДА. Ми повідомили їм кількість сімей, які очікують на поселення. Це велика відповідальність. Якщо вони не будуть належно діяти чи робитимуть це недбало, ми не мовчатимемо. Вони зробили офіційну заяву до ООН, яка має намір надати фінансову допомогу для вирішення питання біженців кримських татар. Поки ОДА діятиме, ми не втручатимемося. Наш ресурс вичерпний, а в них, очевидно, більший. Там запевняють, що є вільні місця. Для 1200 осіб житло вже знайшли. Переселенців розмістять ще на місяць, але що потім? Частина татар, мабуть, повернеться додому, частина — виїде за кордон.