Як приживити охоту нардепам ходити на роботу?

Нова Верховна Рада хворіє на старі болячки. Члени парламентської більшості, попри шалену критику у суспільстві, далі намагаються голосувати чужими картками — і з перших днів наштовхуються на рішучий спротив опозиції, яка «піаністам» дає по руках. Це почасти дає ефект, порядку стало трохи більше. Гучним ляпасом для парламентської команди Януковича став провал перших голосувань за призначення голови Національного банку Соркіна. «Регіонали» зрозуміли, що старий номер їм не пройде — поза тим продовжують тиснути чужі кнопки. За того ж керівника НБУ під час третього заходу голосували аж 22 «мертві душі». Якщо так далі піде, робота у парламенті стане цілковитим фарсом, а зала під скляним куполом перетвориться на боксерський ринг. Так недалеко і до розпуску Ради…

Чи НЕ НАЙБІЛЬШИЙ ШОК від українського кнопкодавства свого часу пережили члени парламентської делегації Польщі. Побачивши із ложі почесних гостей, як Чечетов і Ко, наче ошпарені, бігають до чужих пультів, вони схопилися за голову. А потім витягли відеокамери — де ще такий цирк побачиш? Не дивина, що ілюстрацією політичного бедламу в Україні на європейських телеекранах є кадри напівпорожньої зали ВР і захмарні цифри на табло.

Один із «регіоналів» колись хвалився, що за відведених для голосування 10 секунд встигає, крім власного, «обслужити» пульти семи колег. А якщо дуже постаратися — то й більше. Інший запевняв, що разом з колегами обмане будь-яку хитромудру систему — вдавшись, зокрема, до наклеювання на сенсорний екран плівки з чужими відбитками пальців…

Наші парламентарії великі мастаки маніпуляцій. Чи можна їм у цьому завадити і навести у сесійній залі голосувальну дисципліну?

Можна. Найперше, треба не втомлюватися апелювати до депутатського сумління. Вісім «новоспечених» «регіоналів»-мажоритарників уже відмовилися бути «колгоспом» і не віддали свої картки у загальний котел, для, так би мовити, синхронізованого голосування. Не виключено, що за цим першим демаршем будуть і наступні…

Не варто виключати і жорстких, у межах законодавчого поля, методів впливу. Керівники трьох опозиційних фракцій зареєстрували законопроект, який передбачає кримінальну відповідальність за неперсональне голосування. Кнопкодавам у радах будь-якого рівня документ погрожує ув’язненням на 5-8 років. Така сувора кара вже вивела з рівноваги комуністів і «регіоналів», які угледіли у цих санкціях обмеження депутатського імунітету. Лідер КПУ Петро Симоненко назвав цю норму «політичним маразмом». Правда, забув, що його колеги-«піаністи» на цей маразм хворіють давно...

Опозиціонери також пропонують нарешті увімкнути систему «Рада-3», яка унеможливить «бригадний підряд». В опонентів свій контраргумент — мовляв, ця система опромінює депутатів, робить їх… імпотентами. У відповідь на це колишній віце-спікер Микола Томенко запевнив боягузливих «регіоналів», що готовий на собі випробувати це ноу-хау…

Своєю чергою, політолог Володимир Фесенко вважає за необхідне закласти у закон норму, згідно з якою за перше фальшиве голосування винуватця чекає попередження, а при наступному — його позбавлятимуть депутатського мандата. Зреш-тою, можна було би передбачити і відчутні грошові стягнення — як роб-лять це у Грузії.

Більш «поміркований» підхід запропонував член фракції ПР Владислав Лук’янов (той, що свого часу вкрав карточку у колишнього спікера Арсенія Яценюка при голосуванні за прем’єра Юлію Тимошенко). На думку Лук’янова, щоб розв’язати проблему «багатоверстатництва», слід усього-на-всього зменшити до трьох секунд час, відведений на голосування. І підставних голосувань не буде…

Найбільш дієвим, як на мене, було би наслідування прикладу незаконно звільненого судді Верховного суду України Олександра Волкова (його недавно оправдав Європейський суд з прав людини). Українська влада має поновити Волкова на роботі, оскільки депутати Верховної Ради виганяли його з роботи, голосуючи «за того хлопця» чужими картками. Одного цього аргументу достатньо було ЄСПЛ, щоб скасувати рішення українських псевдозаконодавців.

Отже, прецедент є. Якби опозиція подала до Страсбурга позов і проілюструвала його картинами голосувань, підозрюємо, Європейський суд скасував би ледь не всі рішення Верховної Ради. Може б, тоді парламентські «піаністи» нарешті взялися за розум…

КОМЕНТАРІ

Катерина ВАЩУК, народний депутат (фракція Партії регіонів)

Тут і мови немає — раз ти народний депутат, маєш голосувати власною карткою. Мені не подобається оте блокування трибуни з боку опозиції, але певна користь у цьому є — тепер стало більше людей у залі, ніж колись. Хотілося би, щоб кожен з нас шанував Конституцію і при голосуванні визначався особисто сам…

У нас на фракції була досить серйозна і плідна розмова з цього приводу. Результати уже видно. Розумію, що у кожному випадку є свої нюанси — хтось захворів, хтось відлучився за сімейними обставинами і не може голосувати особисто. Але все одно треба цього прагнути. Думаю, той період, коли наші депутати голосували чужими картками, уже минув. Я у цьому впевнена. Нова сесія покаже, що депутати тепер ставитимуться до голосування відповідально.

Михайло ХМІЛЬ,народний депутат (фракція «Батьківщина»)

Ідеальний варіант — коли більшість і опозиція працюють згідно з Конституцією і законами України, відповідно до Регламенту роботи Верховної Ради. Зокрема, дотримуючись пункту про особисте голосування. Але, на жаль, «регіонали» його ігнорують. Особисто я зафіксував три вставлені картки депутатів з більшості (Тихонова, Добкіна, Дудки) — хоча цих депутатів фізично у сесійній залі не було. Допускати це, не реагувати на це — означало би ставати співучасниками злочину, який вчиняє парламентська більшість. Наша політична сила з цим не змириться…

Як цьому протистояти? Постійно блокувати трибуну? Це не вихід. Треба шукати інших шляхів. Один з них — внесення змін до Регламенту, які мали би передбачати, що прізвища депутатів, які письмово не зареєструвалися перед вранішнім засіданням Ради, спікер парламенту озвучує і їхні картки автоматично стають заблокованими. Особисто я на наступних засіданнях планую зібрати групи депутатів, які фіксуватимуть присутність нардепів у парламенті. Якщо не буде власного підпису депутата у журналі реєстрацій перед ранковим засіданням (або якщо депутат не присутній у залі) — складати на підставі кодексів про працю акт про невиконання депутатом своїх службових обов’язків і зловживання своїм становищем.

Депутати повинні розуміти, що чітке виконання Конституції — їхній обов’язок. Вони мають так само ретельно ходити на роботу — як роблять це рядові наші громадяни. І тоді відпаде потреба в якихось екстраординарних заходах протидії.