Закон про наклеп скасували, але від намірів не відреклися!
Велика журналістська революція, яку спровокував одіозний законопроект про наклеп, дала результат. Скандальне дітище «регіонала» Журавського до хрестин у статусі закону не дожило. 349 голосами «за» законопроект, який повис дамокловим мечем над неугодними владі головами, відправили у смітник.
Тільки ось відкликали документ не мовчки і з покаянням (помилилися — більше не будемо), а з єхидною поправкою: ще, мовляв, повернемося до питання про кримінальну розправу за наклеп.
«Регіони», комуністи і «литвинівці» підтримали рішення про відкликання законопроекту майже одностайно. Натиснути кнопку «проти» насмілився лише «регіонал» Василь Кисельов. Мабуть, вирішив у такий спосіб відплатити журналістам за те, що засвистали його під стінами парламенту, коли пробирався до Верховної Ради крізь кордони учасників журналістської акції протесту.
Опозиціонери на масовку у вирішальному голосуванні не розщедрилися. Півсотні депутатів з БЮТ і «НУ-НС» взагалі значилися серед відсутніх. Одні посилалися на відрядження, інші кивали на те, що не встигли вчасно приїхати на роботу через затори на дорогах.
Спілкуючись із журналістами вже після голосування, дехто з «регіоналів» навіть не намагався приховати своє невдоволення тим, що першу битву у війні за драконівський закон про наклеп довелося здати. Ярослав Сухий роздратовано розповідав перед камерами, що відкликання законопроекту Журавського — це не наслідок журналістського бунту, а милість його величності президента. «До скасування цього закону причетна одна людина — Віктор Федорович Янукович», — похвалився Сухий. Не поскупилася на «жовчні» коментарі і його колега по фракції Олена Бондаренко. Колишній прес-секретар Бориса Колеснікова дала зрозуміти: відкликання законопроекту Журавського зовсім не означає гарантій того, що до питання про кримінальну відповідальність за наклеп у Верховній Раді більше не повернуться. «Ми —не гарантійний банк. Не будемо давати гарантій. Все буде залежати тільки від ситуації в країні», — заявила Бондаренко. На запитання, чи не достатньо адміністративної відповідальності за наклеп, «регіоналка» відповіла не задумуючись: «На жаль, ні». І додала: якщо журналісти не наводитимуть наклепи, то й не змушуватимуть депутатів ухвалювати відповідні закони. Натяк зрозумілий: будьте, панове журналісти, чемними до нас, тоді вам нічого не буде...
Коментарі для «ВЗ»
Сергій ЛЕЩЕНКО, журналіст «Української правди»
Думаю, після виборів знову намагатимуться повернутися до цього питання. Тим паче, що попереду — президентські вибори, які будуть нелегкими для Януковича. Влада, вочевидь, і далі намагатиметься взяти журналістів під контроль. Судячи з коментарів, які звучали від представників Партії регіонів, можна прогнозувати, що буде створена робоча група за участю якихось кишенькових громадських організацій, лояльних журналістів, які розповідатимуть, що треба посилити відповідальність за наклеп. Вдаватимуть широке громадське обговорення, проводитимуть круглі столи. Бачите, мовляв, який запит у суспільстві. І знову будуть спроби повернути у Кримінальний кодекс відповідну статтю.
Володимир ЧЕМЕРИС, правозахисник, член правління Інституту «Республіка»
Це виграна битва (причому виграна за таким же сценарієм, як і битва проти законопроекту про обмеження свободи зібрань) і чергова перемога українського громадянського суспільства. Громадянське суспільство показало, що засобами прямої дії може відстоювати той невеликий простір свободи, який у нас є. Але, усвідомлюючи перемоги, ми повинні йти до того, щоб не просто зберігати цей простір, а розширювати його. Звісно, і далі будуть намагання обмежити громадянські свободи — свободу слова, свободу зібрань. Бо при владі у нас великий капітал, інтереси якого полягають в обмеженні свобод. Але у парламенті нинішнього скликання до цих питань не повертатимуться, бо зрозуміли, що перед виборами не варто дражнити суспільство.
