Біля Стамбула затонуло судно з 11 українцями на борту

У Чорному морі неподалік Стамбула затонуло суховантажне судно Volgo Balt 199, з одинадцятьма українцями та одним росіянином на борту. Рятувальникам вдалось підібрати трьох моряків, проте один з них помер у вертольоті. Пошукові роботи ускладнив сильний шторм, який уже кілька днів не вщухає у цьому районі Чорного моря. Турецькі рятувальники повідомили, що у цьому районі зі стихією бореться ще один корабель — з чотирнадцятьма людьми на борту.

ЗАТОНУЛИЙ Volgo Balt 199 віз вугілля з Росії до Туреччини, а сипучий вантаж — найгірше, що може бути для судна у шторм. Севастопольські моряки вважають, що екіпаж був приречений. Мало того, що судно було збудоване ще 1976 року, та ще й не пристосоване для таких рейсів — ці кораблики проектували для плавання по волзьких водосховищах та прибережних районах внутрішніх морів. Виходити на таких суднах у відкрите море не можна! Тим більше у Чорне, яке відоме своїми сильними штормами (кажуть, що і назва Чорне походить від того, що там часто гинули моряки).

Найгірше, що, знаючи про те, що з грудня на Чорному морі бушує стихія, туристичні фірми продовжують пропонувати туристам чорноморські круїзи, особливо на Новий рік. Чим може обернутись морська подорож до Стамбула, знає кореспондент “ВЗ” Наталія Кравчук. Цю “екскурсію” вона досі згадує з жахом.

“Це було десь у десятих числах грудня. У Стамбулі ми мали бути три дні. Проте на третій день нам повідомили, що ми не можемо відійти через сильний шторм. Затримались ще на два дні — нас годували за рахунок туристичної компанії, ночували на кораблі. Все було нормально. І тут раптом нас попереджають, що вітер змінився, і ми відходимо. Але щойно ми вийшли з Босфору, вітер знову змінився, і почав гнати величезні хвилі від берега. Тобто повернутись назад ми не могли, — розповідає Наталія Кравчук. — Кілька разів наш невеличкий корабель (на три поверхи) мало не накрила хвиля. Ми усі лежали покотом на першому поверсі — бо там найменше трясе. Словами не передати, як це страшно — коли навіть у вікні ти бачиш лише воду, великі хвилі... Уже потім, коли ми причалили, капітан зізнався: як тільки зрозумів, що шторм наростає, передав звістку дружині, і вона всю ніч молилась у церкві. Хоча він бувалий моряк, казав, що це був найстрашніший шторм у його житті. На великих лайнерах хвилі не такі страшні, але невеличкі круїзні судна надто сильно кидає по хвилях. У грудні на Чорному морі завжди сильні шторми. Але коли ми вибирали тур, нам ніхто про це й словом не обмовився”.