Полювання на триколірного "звіра"

Аскольд Єрьомін
- 03.09.2021, 16:01
- 5 453

Із слабеньким Казахстаном збірна України зіграла внічию... Чи візьме бодай очко зі сильною Францією?

У гості до Києва їдуть чемпіони світу! У суботу, 4 вересня, у черговому матчі відбору на футбольний Мундіаль-2022 у Катарі суперником збірної України буде зіркова збірна Франції (21.45).

До початку змагань у Групі D на очки у поєдинках із чемпіонами світу ми особливо не сподівалися. Мовляв, вдасться вдома зачепитися за нічийку — супер, а не вдасться — нічого страшного, «свої» бали наберемо у матчах із іншими, значно слабшими суперниками… Очко у Франції збірна України все-таки відібрала, причому в гостях. Ба більше, 1 вересня французи вдома не змогли перемогти збірну Боснії і Герцеговини. На жаль, ці подарунки чемпіонів світу «синьо-жовтим» нічого не дали. Якби збірна України виграла вдома у Фінляндії і двічі обіграла Казахстан (а це нашим футболістам було цілком до снаги!), то зараз із 10 очками впевнено очолювала би Групу D. І мала би реальні шанси поборотися за перше місце. Але замість трьох перемог були три нічиї.

Про перше місце й пряму путівку на Мундіаль можна тепер навіть не мріяти. Та й друге місце у групі, що дасть право поборотися за путівку на чемпіонат світу до Катару в плей-оф турнірі, тепер у густому тумані.

Не знаю, які там ставки у букмекерів, але гадаю, що беззаперечним фаворитом матчу Україна-Франція є гості. По-перше, збірна Франції, хоча зараз переживає не найкращі часи, за класом явно переважає збірну України. Підопічні Дідьє Дешама — це топзбірна європейського футболу, а підопічні Олександра Петракова — міцний середняк. Та й цей статус після «видатних» досягнень «синьо-жовтих» у цьому відборі можна поставити під сумнів… По-друге, після несподіваної нічиєї з Боснією французи приїдуть до Києва дуже злими, а значить, максимально сконцентрованими. Дешам точно не планує втрачати очки у другому поєдинку поспіль, тому «триколірні» на «Олімпійському» будуть «рвати»… По-третє, збірна України зараз не в тому стані, аби дати чемпіонам світу справжній бій. Зокрема, українські футболісти навряд чи встигнуть відновити свої фізичні кондиції: штучний газон «Астана Арени» у Нур-Султані обов'язково нагадає про себе у Києві… А головне, після ганебної втрати двох очок із Казахстаном нашим футболістам буде дуже важко налаштуватися на битву з Францією. Хіба що Петраков є видатним психологом, який зможе «завести» наших гравців, змусить їх забути про невдачу в Нур-Султані. Але, за всієї поваги до нового головного тренера нашої збірної, я особисто у цьому сумніваюся…

У французів не зіграє травмований нападник Кіліан Мбаппе, у нас — травмований хавбек Віталій Буяльський і його колега по амплуа Олександр Зінченко. Втрата Мбаппе для гостей не критична, там є кому грати… Буяльський, підозрюю, проти французів і так би не вийшов (хіба на заміну), а Зінченка цілком може замінити Микола Шапаренко. Схема гри нашої збірної напевно буде виразно захисною, у розрахунку на швидкі контратаки. Тому, ймовірно, побачимо на полі відразу п'ятьох захисників. Найбільша тут проблема — правий фланг оборони, на якому, якщо чесно, просто немає кому зіграти проти такого сильного нападу… Не виключено, що побачимо на полі відразу двох наших опорних півзахисників, Тараса Степаненка й Сергія Сидорчука. Їхнім завданням буде, зокрема, допомога країнім оборонцям, Віталію Миколенку й тому, хто гратиме у нашому захисті справа.

Чи є у нас шанси бодай на нічию? Шанси у футболі є завжди, навіть якщо їх немає (доведено Казахстаном). Зрештою, внічию ми з французами грали вже аж чотири рази. А от на перемогу «синьо-жовтих» сподіватися значно важче. У 10 протистояннях збірних України й Франції перемогу ми здобули тільки одного разу. 16 листопада 2013 року «синьо-жовті» у плей-оф до Мундіалю-2014 у Бразилії перемогли французів на «Олімпійському» з рахунком 2:0 (забивали Роман Зозуля і з пенальті Андрій Ярмоленко).

Щоправда, щасливого завершення та історія не мала. 19 листопада Франція виграла у матчі-відповіді з рахунком 3:0, і на чемпіонат світу поїхали «півні»… Утім, та київська звитяга все одно була важливою: вона довела, що Україна в принципі здатна обіграти Францію, принаймні, на своєму полі. Можливо, Андрій Ярмоленко згадає, як забивати Уго Льорісу?.. Зрештою, відступати «синьо-жовтим» нікуди. Очко, набране у Києві з французами, наприкінці відбору може виявитися для нашої збірної воістину «золотим».