Вчені досліджують можливий зв’язок між пестицидами та раком кишківника у молодих людей

Колоректальний рак традиційно вважається захворюванням старшого віку, однак у багатьох країнах спостерігається зростання його випадків серед молодших пацієнтів. Це змусило дослідників активніше вивчати потенційні причини так званого «омолодження» хвороби.

У новому дослідженні вчені порівнювали пухлини пацієнтів із раннім діагнозом та тих, у кого рак виявили після 70 років. Аналізували епігенетичні зміни ДНК — зокрема метилювання, яке може відображати вплив довкілля, харчування, шкідливих звичок та інших факторів протягом життя.

Дослідники розглянули 29 потенційних чинників, серед яких харчування, алкоголь, індекс маси тіла, куріння, рівень освіти, забруднення повітря та 14 різних пестицидів. Окремо вивчали статистичні дані щодо використання пестицидів у США та рівня захворюваності на рівні округів.

Одним із найбільш помітних результатів став можливий зв’язок між раннім раком кишківника та гербіцидом піклорам. Також були зафіксовані асоціації з іншими речовинами, зокрема гліфосатом, атразином, нікосульфуроном та есфенвалератом.

Водночас науковці наголошують: йдеться не про доведений причинно-наслідковий зв’язок, а лише про статистичні асоціації, які потребують подальшого підтвердження.

Окрім факторів довкілля, у молодших пацієнтів частіше фіксували ознаки, пов’язані з курінням, нижчим рівнем освіти та менш відповідним до середземноморської моделі харчування. При цьому рівень ожиріння в цій групі був нижчим, ніж у пацієнтів старшого віку.

Дослідники припускають, що зростання випадків колоректального раку серед молоді може бути пов’язане з ширшими змінами так званого експозому — сукупності всіх впливів довкілля та способу життя.

Автори підкреслюють, що отримані результати потребують подальших масштабних досліджень. Особливо це стосується ролі окремих пестицидів, вплив яких на організм людини в довгостроковій перспективі досі вивчений недостатньо.

Водночас ці дані можуть допомогти краще зрозуміти фактори ризику та сформувати нові підходи до профілактики — як на індивідуальному рівні, так і в екологічній та аграрній політиці.