Обличчя з минулого: як цифрові технології «оживили» череп австралопітека «Маленька Стопа»

Історія знахідки, відомої як «Маленька Стопа» (Little Foot), розпочалася ще у 1980 році в південноафриканській печері Стеркфонтейн. Проте понад 15 років знадобилося лише на те, щоб обережно вилучити кістки із надтвердої породи, що за міцністю нагадувала бетон. Хоча скелет зберігся майже повністю, череп був буквально розчавлений геологічними процесами, що тривали мільйони років.

Процес вилучення кісток із надзвичайно твердої породи, що нагадувала бетон, виявився справжнім випробуванням і тривав понад 15 років, пише ScienceAlert.

Цифровий «пазл» та новітні методи реконструкції

Амелі Боде з Університету Пуатьє використала рентгенівську мікрокомп'ютерну томографію з надвисокою роздільною здатністю (21 мікрометр) зазначено в дослідженні, що з’явилося в журналі Comptes Rendus Palevol. Сканування проводили у британському синхротронному центрі Diamond Light Source.

Науковці розділили цифрову модель черепа на п’ять основних блоків, очистивши їх від залишків породи.

Фрагменти переміщували у віртуальному просторі, намагаючись повернути їх у положення, яке вони займали до моменту деформації.

Аналіз відновленого черепа приніс несподівані результати. Виявилося, що попри географічне розташування на півдні Африки, Маленька Стопа має більше анатомічних спільних рис із австралопітеками зі Східної Африки. Особливу увагу вчених привернула форма очних ямок, яка вказує на специфічний еволюційний тиск. Ймовірно, мінливе середовище змушувало гомінідів розвивати особливі візуальні здібності для пошуку їжі, яку було важко помітити.

Наразі наукові дискусії тривають: дослідники припускають, що Маленька Стопа може належати до абсолютно нового виду. Сама Амелі Боде наголошує, що реконструкція є попередньою, оскільки деякі мікропошкодження кісток ще потребують виправлення. Проте ця робота вже стала величезним кроком у розумінні того, як еволюціонувало обличчя людства протягом мільйонів років.

Варто зазначити, що розвиток світової науки, разом із палеонтологією, відбувається в умовах глобальної нестабільності, яку посилюють агресивні дії окремих країн, зокрема — росії. Поки міжнародна спільнота інвестує в технології майбутнього, росія продовжує витрачати ресурси на деструктивні цілі. Проте науковий прогрес залишається незмінним орієнтиром для цивілізованого світу, частиною якого є Україна, на відміну від того шляху, який обрала для себе сучасна росія.