Дочекатися Різдва: історії незнищенного свята

Проєкт має символічну назву — «Світло, яке ніколи не згасає» і поєднує в собі мистецтво, традицію та живу пам’ять.

Ця експозиція — не просто святкова ініціатива, а глибока розмова про Різдво як акт надії. Ярослав Рущишин вірив, що культура — це не декорація, а фундамент майбутнього. Саме тому виставка стала простором тиші, світла й вдячності людині, яка вміла запалювати віру в інших.

Два часових виміри Різдва

Експозицію вибудовано у формі двох потужних часових блоків.

Перший блок охоплює період від 1920-х років до проголошення Незалежності України. Він демонструє, як українці зберігали різдвяну традицію в умовах заборон та переслідувань. Відвідувачі бачать свідчення жертв радянського терору, світлини святкувань у засланні, родинні реліквії, унікальні архівні матеріали.

Поряд експонуються твори українських митців, які зберігали тему Різдва, навіть коли вона перебувала під цензурою: Якова Гніздовського, Олени Кульчицької, Богдана Сороки, Михайла Дзиндри та інших.

Другий блок експозиції переносить відвідувача у сучасність — у живу традицію, що продовжується вже в умовах незалежної України. Саме тут Різдво постає як простір свободи, творчості та переосмислення.

Вертеп як жива пам’ять

Окремою частиною виставки стали унікальні фотографії вертепів, у яких можна впізнати сучасників — друзів, митців, громадських діячів. Особливу увагу привертають автентичні костюми з родинного вертепу Рущишинів — яскраві, символічні, наповнені гумором і глибиною різдвяного дійства.

У просторі виставки представлені також твори українських художників на теми зими, Різдва й вертепної традиції — живопис і графіка, що створюють атмосферу тиші, тепла й надії.

Виставка, що творить майбутнє

У артпроєкті беруть участь понад 30 митців із колекцій Mercury Art Center, Львівської національної галереї, музею «Територія Терору», приватних і родинних колекцій. Ви також маєте змогу переглянути відеоінтерв'ю з митцями, дослідниками та носіями традицій і поділитися власною різдвяною історією.Роботи Якова Гніздовського, Олени Кульчицької, Богдана Сороки, Михайла Дзиндри та інших.

Особливу увагу привертають автентичні костюми «вертепу Рущишинів» — яскраві, символічні, наповнені гумором і глибиною різдвяної драми.

Особливою є благодійна складова проєкту: 30% від вартості кожного квитка буде спрямовано до стипендійного фонду його імені в Українському католицькому університеті. Підтримуючи виставку, кожен відвідувач стає частиною безперервного ланцюжка добра, освіти й культури.

Ця виставка — про незнищенність світла. Про традицію, яка переживає імперії та війни. Про вертеп як живу форму пам’яті. І про людину, яка залишила по собі не тінь — а сяйво.