Львівську мерію змусили розробити документи на землю єврейського кладовища

Львівський окружний адміністративний суд зобов’язав виконавчий комітет Львівської міської ради розробити документи на землю в районі Краківського ринку, де колись було старе єврейське кладовище — найдавніше в Україні та Європі. Цього уже чимало років вимагає єврейська громада, аби узаконити кладовище та відродити історичну пам’ять євреїв. Йдеться про земельну ділянку між вулицями Раппапорта, Базарною, Броварною та Клепарівською площею 4,7 га.

«У XIV столітті на цій ділянці було єврейське кладовище, а зараз — Краківський ринок. Із 2010 року єврейське кладовище внесене до державного реєстру нерухомих пам’яток, як пам’ятка історії місцевого значення, — каже для „ВЗ“ юрист Ігор Горніцький. — Статус пам’яток передбачає внесення цієї території до земель історико-культурного призначення. Тепер виконком має погодити розробку проєкту землеустрою ділянки, як території історико-культурного призначення та передати документ на погодження у Львівську ОВА».

Каже, чимало років Львівська міська рада ігнорувала звернення євреїв щодо впорядкування землі старого кладовища до статусу охоронної зони, як цього вимагали учасники американського об'єднання комітетів євреїв. Відписки були різні: від юридичних колізій до… сумнівів щодо існування кладовища взагалі.

Нагадаємо, старе єврейське кладовище у Львові, що на території Краківського ринку — найдавніше у Європі. Перша згадка про нього в міських актах Львова датується 1414 роком. Тут ховали євреїв з усієї Галичини і лише на початку XVII століття єврейським громадам інших галицьких міст і містечок дозволили мати власні кладовища. На кладовищі поховано найвідоміших людей єврейської громади Львова — першого львівського рабина Леві бен Якуба Кікенеса, ініціатора будівництва синагоги «Золота Роза» Іцхака Нахмановича, засновника єшиви (навчального закладу), керівника сеймика євреїв Польщі Ізує Фалка.