Протезний завод — у комунальну власність
Комісія підприємництва, інвестиціій, цифрової трансформації та спадщини ЛМР підтримала проєкт ухвали «Про надання згоди на прийняття у комунальну власність Львівської міської територіальної громади цілісного майнового комплексу»
Йдеться про Львівське казенне експериментальне підприємство засобів протезування і пересування «Львівський протезний завод».
Про це «ВЗ» розповіла голова комісії, депутатка Оксана Динік. За її словами, міськрада брала участь в аукціоні з продажу готелю «Власта» для медичних потреб міста, але не перемогла. А майновий комплекс протезного заводу дозволить не лише розширити, а й покращити саме сферу надання медичних послуг. «Сподіваюся, депутатський корпус підтримає проєкт ухвали, а робота юридичного та фінансового департаментів буде такою, що у найкоротші терміни вдасться отримати це підприємство», — сказала Оксана Динік.
Як ідеться у пояснювальній записці до проєкту ухвали, сьогодні протезний завод практично не функціонує. Але є велика потреба забезпечити наших воїнів, які постраждали і потребують протезування, допоміжними засобами реабілітації. У Національному реабілітаційному центрі «Незламні» вже відкрили майстерню з протезування та почали встановлювати біонічні протези кінцівок. Треба нарощувати виробничі потужності, аби допомогти усім, хто постраждав внаслідок війни. Це можна робити на базі Львівського протезного заводу.
«Високий Замок» неодноразово звертав увагу громадськості й влади на долю такого унікального підприємства, як Львівський протезний завод. Від 2020 року підприємство позбавили змоги виготовляти вкрай потрібну, особливо з огляду на війну, продукцію. Це не лише протези та ортопедичне взуття для інвалідів, а й колісні крісла, вертикалізатори (засоби для реабілітації, які тримають тулуб у вертикальному положенні), триколісні велосипеди для дітей і дорослих з інвалідністю тощо. Крім того, тут був стаціонар на 24 ліжкомісця, де інваліди проходили реабілітацію і спеціальне лікування. З 2014 року тут реабілітовували воїнів АТО… Але Міністерство соцполітики, у сфері управління якого є завод, схоже, вирішило позбутися «не потрібного» йому підприємства. Тут заблоковано рахунки, відключено світло, зупинилися цехи, величезні заборгованості. Зневірені люди поступово звільнялися з колись потужного та успішного підприємства…