Замки, костели та палаци: 16 архітектурних об’єктів Львівщини отримали програми ревіталізації
- 24.09.2021, 10:47
- 542
Відтепер 16 пам’яток Львівщини відтепер мають програми ревіталізації. Документи є візією майбутнього використання об’єктів та їх включення до життя місцевих громад
Презентація програм відбулась сьогодні у Давидівській громаді, на території якої костел у Годовиці та історико-культурний заповідник «Древній Звенигород».
Йдеться про такі знакові пам’ятки:
-
Пам’ятка археології національного значення «Городище літописного міста Звенигорода»
-
Замок XV-XVII ст. у с. Свірж
-
Замок XVІІ ст. у с. Старе Село
-
Замок-палац XVI-XVII ст. у смт. Поморяни
-
Замковий комплекс (палац з казематами) у м. Броди
-
Монастирський храм з дзвіницею XV-XVIII ст. в смт. Підкамінь
-
Палац Потоцьких кін. ХІХ ст. в с. Тартаків
-
Палацово-парковий комплекс «Садиба баронів Гредлів» у м. Сколе
-
Ратуша XVІІІ ст. у м. Добромиль
-
Костел 1758 р. у с. Годовиця
-
Костел ХVІІ ст. Різдва Богородиці у м. Комарно
-
Костел Успіння Пресвятої Діви Марії у с. Білий Камінь
-
Церква Різдва Пресвятої Богородиці XVI ст. у смт. Щирець
-
Дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці 1838 р. в с. Матків
-
15Дерев'яна церква Св. Михаїла 1663 р. у с. Ісаї
-
16. Дерев’яна церква Воздвиження Чесного Хреста 1661 р. у м. Дрогобичі
«Ми добре розуміємо, що пам'ятки архітектури потребують не лише реставраційних робіт, а передусім візії їх включення у культурне та економічне життя локальних громад. Потрібно створити довкола них привабливі туристичні дестинації. Інакше реставрація і гроші, які туди вкладе держава, меценати чи громада, будуть марні. Комплексні програми ревіталізації — це обговорена з експертами і громадами візія майбутнього життя пам’ятки і конкретні кроки, які для цього потрібно зробити. Ці „дорожні карти“ ми передамо громадам і рекомендуватимемо, аби вони стали частиною стратегій громад та основою для сталого розвитку», — говорить директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА Олена Василько.
Усі 16 програм напрацьовано в рамках проєкту «Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження». Його у 2020 році ініціював департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА у партнерстві з Інститутом стратегії культури, а фінансову підтримку надав Український культурний фонд.
«Великим викликом було по-новому обдумати майбутнє пам’яток, які нині у дуже різному стані та мають різні вихідні умови. Частина з них дуже затребувані і цікаві для громад, а частина майже забуті. Стратегічна ціль проєкту була у тому, аби напрацювати такі програми, які надалі будуть основою для роботи з пам’ятками та пошуку коштів для їх збереження та реставрації», — розповіла координаторка проєкту Наталя Войцещук.
Усі 16 документів, напрацьовані архітекторами, опираються на два ґрунтовні дослідження — опитування експертів зі сфери архітектури, культури та туризму, а також результати розмов з громадами.
«У розмовах про пам’ятки дуже важливо знати думку людей, які стикаються з ними щодня. У цьому проєкті Інститут стратегії культури відповідав за два великі дослідження: експертні опитування та зустрічі з громадами, під час яких ми говорили з безпосередніми користувачами пам’яток та людьми, що мешкають поруч. Це дозволило побачити їхню візію майбутнього об’єктів, яку потрібно врахувати у комплексних програм ревіталізацій», — розповіла керівниця аналітичної частини проєкту, координаторка напрямку стратегування, дослідження та освіти в Інституті стратегії культури Мар’яна Куземська-Данилюк.