“Настав час зробити кліматичне питання пріоритетним”
У Львові працюють над стратегією боротьби з сезонними негодами
Львову потрібен план дій для протидії негоді. Таку ініціативу зареєстрували на сайті електронних петицій.
«Разом з громадською організацією „Плато“ підготував запит на сесію Львівської міської ради про необхідність такої „дорожньої карти“, — сказав у коментарі для „ВЗ“ депутат Львівської міської ради Ігор Зінкевич. — Наслідки зміни клімату вкрай негативні. Кожен з нас відчув ці наслідки у червні, коли бурі паралізували місто, а влада не була готова до такої негоди».
Депутат каже, не варто скептично говорити, мовляв, неможливо бути готовим до стихійного лиха. Та, якщо буде комплексна робота в напрямку оцінки вразливості Львівської міської територіальної громади до наслідків кліматичних змін, то і готовність до них буде в рази вищою, ніж тепер.
Представник ГО «Плато» Микола Рябика додав: «Для Львова настав час зробити кліматичне питання пріоритетним. Усе частіше Львів потерпає від негоди. Аномальні температури, руйнівні підтоплення, несподівані буревії, рекордні заметілі несуть не тільки колосальні збитки для міської економіки, але й безпосередню загрозу для здоров’я та життя мешканців. Причиною негод є зміна клімату. І, за прогнозами вчених, у наступні роки її вплив на наше повсякдення буде тільки посилюватися через переважання штучних поверхонь, відсутність достатньої кількості водойм, непристосованість інфраструктури міста до погодних викликів та непріоритетність проблеми для органів місцевого самоврядування. Протидія стихійним явищам на локальному рівні потребує якісного міського менеджменту та системного реагування у секторах містобудування, мобільності, енергетики, управління зеленими насадженнями, охорони здоров’я, освіти…».
Стратегія боротьби із сезонними негодами передбачає кілька заходів: збільшення озеленення для охолодження та затінення територій, створення біодренажних систем і вдосконалення каналізаційної системи задля раціонального використання дощової води…
«Потрібно також створити відповідальну за кліматичну політику інституцію, наприклад, кліматичний офіс, — додав пан Микола. — Це дозволить вчасно та системно збирати дані, напрацьовувати рекомендації щодо покращення діяльності структур міста у контексті адаптації, залучати грантові кошти на реалізацію конкретних дій, здійснювати інформаційно-просвітницьку діяльність та контроль за дотриманням впровадження плану адаптації».
Читайте також: Як негода зірвала сезон у Криму
