Як кандидат у президенти «тирив» швейцарські шапочки
Своїм непристойним вчинком Ігор Шевченко завдав удару по іміджу українського політикуму.
У швейцарському Давосі, який знаменитий проведенням світових економічних форумів (черговий з них стартував 22 січня), термометр нині показує мінус 13. Для гостей цього форуму, які раптом забули вдома теплі головні убори, організатори встановили такі собі «шапкомати». Якщо змерз, натиснув на терміналі клавішу — і з отвору тобі безплатно викидають в’язану синеньку шапочку. Кандидата у президенти України Ігоря Шевченка (той самий, який через виборчі білборди шукає собі дружину) такий сервіс надихнув на комбінацію «а ля Янукович». Екс-президент у далекій своїй молодості крав чужі шапки у рідному Єнакієвому, а цьогорічний претендент на посаду глави держави Шевченко «на халяву» набрав їх цілу копу із давоського «шапко мату»…
Ви не повірите, але про своє «геройство» кандидат, який хоче вести українців до світлого майбутнього, похвалився у Facebook. Мотивував свої дії… проханням друзів. Мовляв, синя шапочка їм так сподобалася, що попросили привезти для них таку ж. Ось як описує своє дивне дозвілля на Всесвітньому економічному форумі колишній міністр екології (стиль і орфографію автора збережено):
«Мій вчорашній пост про шапку викликав шквал емоцій та прохань від друзів привезти їм таку саму в подарунок. Так, таку шапку можна взяти безкоштовно, але лише одну. Я б не був Шевченком, аби не вдався до „шапкових махінацій“ заради друзів. Прокинувся о 6 ранку і пішов за шапками, але вже на цю годину бажаючих стати щасливими власниками чудової блакитної шапочки було досить багато. Відстоявши в черзі я взяв зразу 4 (чотири) шапки, більше совість не дозволила. Відійшов 10 метрів і зрозумів, що мало взяв). Повернувся взяти ще, але не тут то було. Невідомо звідки з'явився охоронець і ледь мене не арештував). Сказав, що я вже взяв достатньо і мушу йти геть. А я б не був українцем якби не заперечив йому і повернув ситуацію на свою користь. В результаті складних дипломатичних перемовин він „дозволив“ мені взяти ще одну шапку, але за умови, що він цього „не бачить“. Він демонстративно відвернувся, а я типу нишком взяв шапку. От так, на що тільки не підеш заради друзів!».
Вам не стало зле після прочитання цього «опусу»? Ігор Шевченко нічого поганого у своєму рагульному вчинку не бачить. І це трагедія деяких наших громадян, які, на загальноукраїнську біду ще й пруться у велику політику.
Послухайте, як прокоментували «сповідь» Ігоря Шевченка його довірливі підписники у соцмережах: «Заради «друзів» ця людина краде шапки… Якщо, не дай Боже, стане президентом — страшно подумати, що на цій посаді він буде красти заради «друзів». «Ганьбище!». Інший читач теж ледве стримував обурення: «Цікаво, а на фуршеті пан Шевченко також виносив у кишенях салямі для друзів?».
Показово, що перед полюванням на сині шапочки Ігор Шевченко оприлюднив пафосну декларацію своїх швейцарських планів: «Мета моєї поїздки в Давос — розказати правду про події в Україні впливовим представникам міжнародної спільноти, яких я знаю особисто через мою участь і діяльність у Форумі молодих лідерів світу при Давоському форумі. Як кандидат у президенти України хочу переконати їх підвищити дипломатичний та економічний тиск на Росію для найскорішого розв"язання військового конфлікту на Донбасі та повернення Криму під контроль України. Попереду багато зустрічей, які допоможуть мені привернути увагу світової спільноти до проблем України, як внутрішніх, так і зовнішніх. Впевнений, ми переможемо та разом побудуємо успішну Україну».
Вам не хочеться валер’янки після цих слів політичного клоуна у синій шапочці?
