Гринчиха — місце сили й зцілення

У 1725 році у Черниці, що на Львівщині, місцевій жительці з’явилася Матір Божа

2009 року біля джерела відкрили велику каплицю, яку збудувало за допомогою мешканців села подружжя Кіндій. Фото Івана Кахнича

В Україні є чимало локацій, які постійно відвідують прочани — хто з подячною молитвою, хто — з проханнями й спокутою. Одним з таких місць сили є Гринчиха — джерело в селі Черниця Миколаївського району Львівської області. Вода в ньому є цілющою, здатна оздоровити не лише тіло, а й дух.

«Назва місця, де витікає джерело, за переказами, пов’язана з іменем місцевої мешканки, Гринчихи, якій над джерелом з’явилася Пречиста Діва Марія та торкалася своїми стопами землі, — розповідає краєзнавець Іван Кахнич. — Згідно із спогадами старожилів та записами у стародавніх книгах, явлення Богородиці сталося у 1725 році. Трохи пізніше, пам’ятаючи про цілющість цієї води, під час пошесті чуми в довколишніх селах, Гринчиха почала набирати з джерела воду і ходила від хати до хати, окроплюючи будинки й усіх, хто в них проживав. Епідемія почала згасати, а невдовзі взагалі припинилася. Для увічнення пам’яті про ці події біля джерела поставили великий дубовий хрест».

З роками місцевість Гринчиха змінювалася. 1980 року коштами й власними силами жителів села було споруджено криницю, територію обгороджено. Довкола висаджено хвойні дерева, які й сьогодні дають приємний затінок. 2007 року подружжя Роман та Віра Кіндій з синами Іваном та Мироном, з допомогою мешканців села збудували біля джерела велику каплицю, яку відкрили 2009 року. Родина зробила тут благоустрій і доглядає каплицю.

На Гринчисі здавна проводять богослужіння. У травня парафіяни збираються там на маївки — молебні, присвячені Матері Божій. А 19 січня на Водохреща, після Божественної Літургії процесія на чолі з о. Ігорем Юркевичем йде туди освячувати воду. Це стало традицією. До глечиків вливають і води зі святого джерела.

На Гринчисі панує особлива атмосфера, люди відчувають приплив енергії й сили, умиротворення, спокій, затишок. У цьому місці наче зупиняється час. Тому до джерела чи не щодня приходять люди, щоб побути на самоті з Богом і самим собою, помолитися й підживити тіло й дух смачною й свіжою водою. З особливими молитвами звертаються до Пречистої, просячи в неї заступництва й допомоги у складних життєвих ситуаціях. Коли хтось хворіє, то одразу ж ідуть до джерела. Матері вмивають цією водою личка немовляткам, щоб вони росли здоровими. А селяни вірять, що Діва Марія оберігає довколишні села, адже їх оминають усі нещастя на кшталт стихійних лих.

Звичайно, хтось може не вірити в цілющу силу цієї води чи намагатися пояснити її дію із суто наукової точки зору, або списувати її на ефект плацебо. Однак у світі таки трапляються дива, і нам залишається їх помічати й бути вдячними.