«Шрьодери збираються у Газпромі», — Віталій Портніков

Колишній міністр фінансів Австрії Ганс Йорг Шеллінг лобіюватиме інтереси Nord Stream 2


Ганс Йорг Шеллінг

Відомий публіцист Віталій Портніков відреагував на рішення колишнього міністра фінансів Австрії Ганса Йорга Шеллінга стати консультантом проекту Nord Stream 2.

Цю інформацію сам Шеллінг підтвердив австрійським медіа.

Про умови своєї співпраці з «Газпромом» Шеллінг розповідати не став, але у Відні вже порівнюють колишнього міністра з іншим найманцем Путіна — колишнім федеральним канцлером Німеччини Герхардом Шрьодером", — пише Портніков. — Рішення Шеллінга допомагати Москві при більш пильному вивченні виглядає не просто бажанням колишнього міністра знайти собі гідне фінансове забезпечення. На посаді глави фінансового відомства Шеллінг був представником держави в австрійському енергетичному концерні OMV, учаснику проекту «Nord Stream 2».

Більш того, саме Шеллінг, на думку австрійських журналістів, сприяв приходу до керівництва цією компанією її нинішнього шефа Райнера Зеле, відданого прибічника «Nord Stream 2». Обидва поважних пана здійснювали спільні поїздки в Росію. І зараз один з них виявився в «Газпромі». Совпадєніє?

Рішення Шеллінга знайти собі нову роботу — з часу його відставки з посади міністра фінансів Австрії пройшло всього кілька місяців — виглядає ще одним доказом того, що захист проекту «Північний потік-2» західними політиками і корпораціями нерідко не має нічого спільного з енергетичними інтересами їхніх країн. І інтерес, який вони виявляють до пропозицій «Газпрому» — абсолютно іншого характеру.

Можна тільки припускати, якою було великою могла бути спокуса, якщо Шеллінг не встояв перед нею, навіть не спробував взяти гідну паузу після успішної і перспективної політичної кар'єри.

І це при тому, що колишній міністр фінансів аж ніяк не бідує. Шеллінг — відомий підприємець-винороб, власник виноградників в долині Трайсенталь.

Втім, для його нових роботодавців це, напевно, додатковий бонус: вина з погребів Шеллінга можуть зайняти своє місце на обідніх столах Путіна або Міллера. Так би мовити, в якості демонстрації вигідного придбання.