Чому при Трампі слід просити кредит, а не субсидію

Через увесь його виступ проходив головний мотив, а саме: борг уряду США сягнув 36 трильйонів доларів і він, як президент, зробить усе від нього залежне, щоби США могли обслуговувати цей борг, і не допустити дефолт. Тому, що дефолт, тобто невчасна сплата відсотків за боргом, може спричинити світову кризу нечуваного масштабу.

Щоби успішно обслуговувати борг, треба або збільшувати доходи бюджету США, або зменшувати видатки. А ще краще і перше, і друге водночас.
Для вирішення цих завдань він хоче змінити умови торгівлі з низкою торговельних партнерів. На цій пресконференції Дональд Трамп торкнувся таких партнерів, як найближчі сусіди США — Канада та Мексика, а також і Європейський Союз, який продає до США товарів на 350 мільярдів доларів більше, ніж купує у США.

Президент Трамп стверджує, що Канада субсидується Сполученими Штатами щорік на суму 200 мільярдів доларів. Зокрема і тому, що мало витрачає на свою оборону, розраховуючи на захист збройних сил США. Звідси і його жарт щодо приєднання Канади до США: мовляв, якщо не бажаєте витрачатися на оборону, то приєднуйтесь до нас.

Мексику він звинувачує у нелегальній еміграції, а також транспортуванні наркотиків до США, в тому числі, і через Канаду. Отже, президент Трамп хоче перегляду торговельної угоди, підписаної між Мексикою, США та Канадою, щоби заохотити цих партнерів купувати більше американських товарів.

У такий спосіб американські компанії будуть більше заробляти і відповідно більше сплачувати податків.Тоді не буде загрози дефолту через неспроможність своєчасно сплачувати відсотки за боргом США.

Ще він хоче скорочення витрат на транспортування американських товарів, які йдуть Панамським каналом. Він нагадує, що США витратили на його будівництво 1 трильйон доларів і поклали життя 38 000 будівельників, які загинули від малярії та інших несприятливих обставин. Потім уряд США віддав за 1 долар цей канал Панамі. А Панама зараз збирає з американських кораблів від 500 тисяч до мільйона доларів за прохід цим каналом. Тож президент буде вимагати від керівників каналу зменшення поборів.

Керівництво каналу негайно заявило, що скорочення поборів неможливе і призведе до зупинки у роботі каналу. Як тут не згадати «бананову республіку» зі збірки оповідань «Королі та капуста» великого майстра коротких оповідань О’Генрі. Втім нам, українцям, не випадає висміювати «бананову республіку», бо це поняття, у першу чергу, означає високий рівень корупції. На жаль, у цьому питанні і нам поки що немає чим похвалитися.

Також президент погрожує Данії, союзнику по НАТО, що забере в неї найбільший острів на світі - Гренландію. Острів має автономію у складі Данського королівства.Населення становить 58 тисяч осіб і отримує щорічну субсидію від Данії 500 мільйонів доларів, тобто по 8500 доларів на особу. Мешканці острова могли би підтримати приєднання до США у розрахунку на вдвічі більші субсидії.

Беручи до уваги географічне становище острова, він дозволяє претендувати на величезні поклади нафти та газу у районі Північного полюса, який росія оголосила своєю власністю.

Дії росії незаконні, але маленька Данія не може їм протистояти. Якби острів знаходився під американською юрисдикцією, США би швидко пояснили росії, кому належить Північний полюс.

Очевидно, уряд Трампа вважає, що слід прискорити розробку нафтогазових родовищ у цьому регіоні і саме згоду на це буде вимагати від уряду Данії, який відомий негативним ставленням до викопного палива. Зокрема, уряд надавав щедрі субсидії своїм громадянам на купівлю електромобілем.

Нагадаємо, що уряд США є єдиним урядом у світі, який завжди вчасно сплачував за боргами. Цей послужний список пояснює найвищий
ступінь довіри до облігацій уряду США. Але в міру зростання боргу США, побоювання, що уряд буде неспроможним вчасно його обслуговувати, зростають. Президент США вважає своїм обов’язком розвіяти ці побоювання.

Крім досягнення кращих умов з торговельними партнерами, президент Трамп розраховує покращити стан бюджету США за рахунок скорочення субсидій у галузі енергетики. Особливо йому не подобаються субсидії на генерацію електроенергії за допомогою вітру. Він вважає це буквальним викиданням грошей на вітер.

А якщо серйозно, то Дональд Трамп вважає, що наразі викопному паливу немає альтернативи, оскільки так звані «екологічно чисті» види палива потребують субсидій з бюджету. Економіка США потребує дешевих джерел енергії. Дешева енергія є запорукою зростання економіки. А дорога енергія провокує інфляцію, оскільки у видатках на виробництво та транспортування будь-якого товару присутні витрати на електроенергію, газ та бензин.

Тому президент Трамп обіцяє створити дуже сприятливі умови для видобування газу та нафти у США, щоби американська економіка мала дешеві носії енергії. І це те, що стосується нас безпосередньо, тому що при низьких світових цінах на нафту та газ, в російського агресора не було би коштів на продовження загарбницької війни.

На жаль, це не питання одного дня і тому не має поки що впливу на припинення агресії. Але у майбутньому, доходи кремлівського уряду від нафти та газу будуть скорочуватися, і саме це буде запорукою миру на нашому кордоні, а не якісь мирні угоди з росією, яких вона буде
дотримуватися тільки до першої-ліпшої нагоди їх порушити.

Сильна українська армія та відсутність надприбутків росії від експорту енергоносіїв є справжньою гарантією миру. Такою ж міцною, як і вступ України до НАТО. Що ж стосується сьогодення, то президент Трамп сказав, що припинення вогню на фронті він очікує протягом 3−6 місяців. Цей оптимістичний прогноз може бути небезпечним для української державності. Тому слід звернутися до Дональда Трампа з листом приблизно такого змісту:

«Вельмишановний пане президенте! Український народ і український уряд завжди вважали Америку великою державою. Ваше гасло «Зробимо Америку великою знову!» нам дуже імпонує і ми прагнемо цьому сприяти видобуванням газу разом з американськими компаніями на шельфі Криму. Також ми доводимо досконалість американської зброї у порівнянні з російською. Хоча це не наш вибір, а нас до цього змусила агресія
росії. Ця агресія почалася не у 2022 році, а у лютому 2014 року загарбанням росією українського півострова Крим, де знаходяться 80% усіх покладів українського газу. Вартість цього газу сягає приблизно 1 трильйона 300 мільярдів доларів. Цю оцінку може підтвердити американська компанія Ексон, яка підписала угоду про розподіл продукції з українським урядом ще у далекому 2012 році на одній з перспективних площ у
Криму. Прямі витрати росії на цю війну поки що не перевищують 250 мільярдів доларів, хоча іміджеві втрати та втрати майбутньої російської економіки можна, без перебільшення, оцінити у 3−4 рази більшими. Бажання загарбати ці 1,3 трильйона доларів не зникло у кремлі, і
тільки виснаження ресурсів для війни покладе край бажанню вкрасти цей приз. Якби росія прагнула компромісу у питанні кримського газу, вона мала багато часу та різних варіантів, щоби запропонувати такий компроміс ще з 2014 року. Вона цього не хотіла. Вона хотіла вкрасти увесь газ на суму 1,3 трильйона доларів. Також вона з легкістю завдала шкоди інвестиціям американської компанії Ексон на Сахаліні. Ексон втратив 3,5 мільярда доларів.

То про який компроміс з росією може йти мова?

Також росія використала свій вплив на європейському ринку газу, щоби у 10 разів підняти ціну. Для цього вона 2022 року раптово припинила постачання газу на ринок, де обіймала 42% всіх поставок, порушивши усі підписані контракти. Щоправда, це дало змогу американським компаніям зайти на європейський ринок і частково замістили російський газ. Втім, ця поведінка російської сторони показує до якої міри не можна довіряти підписаним росіянами контрактам. Не перший раз росія завдає великої шкоди своїм партнерам та кредиторам.

У 1918 оці росія відмовилася виплачувати кредити Франції та Великої Британії, які накопичувала багато десятиліть. Це був не якійсь там дефолт. Це була відмова взагалі визнавати себе боржником.

У 1945 році росія мала розпочати виплачувати Сполученим Штатам ленд-ліз, завдяки якому вона залишилася існувати як держава. Скільки вона виплатила? 1% від запозиченої суми у реальних цінах?

А Велика Британія виплатила усі 100% ленд-лізу і не скаржилася на США, а висловлювала подяку.

Подяка ж росії у 1962 році ледь не призвела до ядерної війни.

Вже ці приклади показують, що росія є ненадійним партнером для цивілізованих країн. А в наші часи, як поводила себе росія під час світової фінансової кризи 2008 року?

Запитайте в секретаря казначейства Генрі Полсона. У своїх мемуарах «On the brink» він згадує як росія намовляла Китай разом завалити дві агенції, що надавали кредити на житло, щоби змусити уряд США витратити багатомільярдні суми у час, коли американський уряд був у
скруті. І в той самий час москва пішла захоплювати грузинські землі.

І про що Ви хочете домовитися з цією владою, що ненавидить усе американське? Віддати їм Крим, щоби в України не було перспектив на відновлення зруйнованого господарства? Тоді Україна врешті-решт знову потрапить в обійми північного ведмедя.

Якщо це не так, то чого ж не запропонувати Україні стати 51 штатом Сполучених Штатів замість Канади або Гренландії? Канада та Данія
(що володіє Гренландією) не дуже поспішають на це запрошення. Це більша гарантія від нападу росії, ніж НАТО.

Можливо, ви боїтеся застосування росією ядерної зброї? Не бійтеся.

Якщо росію попередити, що її торгівля з Китаєм та Індією припиниться того самого дня, коли вона використає тактичну ядерну зброю проти України, то росія цього не зробить, бо знає, що її економіка розвалиться за кілька днів.

А Китай та Індія припинять торгувати з росією, якщо США та ЄС попередять їх, що закриють свої ринки для китайських та індійських товарів у разі, якщо вони продовжать торгувати з росією і за умови застосування нею ядерної зброї.

В кремлі сидять злодії, але не самогубці.

Ми не просимо прийняти нас 51 штатом, оскільки не бажаємо щоби американські солдати гинули в Україні. Ми не просимо допомагати нам субсидіями за рахунок американських платників податків.

Ми просимо кредит, що зветься ленд-ліз. Це вигідно Сполученим Штатам тому, що:

1. цей кредит повертається американським платникам податків;
2. при кредиті у 250 мільярдів доларів створюються приблизно 100 тисяч нових робочих місць у США, тому що це кредит товарами, а не доларами;
3. цей кредит достатній, щоби Україна змогла повернути Крим ірозробляти там газові родовища разом з американськими компаніями. Цих надходжень від продажу газу буде достатньо, щоби гарантувати спроможність України виплачувати кредит;
4. Китай не надасть росії аналогічного кредиту, тому що знає: має справу з ненадійним боржником. Наразі Китай заробляє як на експорті, так і на імпорті у торгівлі з росією і навряд чи схоче змінити цей стабільний прибуток на невизначеність кредиту.

Ми впевнені, що саме у такий спосіб велич США зросте, як і повага з боку всіх країн, які вірять у ринкову економіку та персональні свободи
громадян."

Тим часом наша дипломатія у Вашингтоні продовжує лінію на виділення субсидій, а не кредиту, хоча й очевидно, що нова адміністрація ненавидить слово субсидії.

Посольство України подякувало групі конгресменів, що внесли резолюцію щодо визнання дій росії геноцидом українського народу.

Це добре. Але що з цього випливає? Що ми хочемо допомогу у вигляді субсидій чи кредиту? Слід посольству ще раз уважно прослухати пресконференцію Дональда Трампа, щоби зрозуміти, що треба просити кредит.