У другому турі кращі шанси у Ердогана
Але заздалегідь «ховати» Киличдароглу не варто
Як і передбачали соціологи, у першому турі президентських виборів у Туреччині, що відбулися 14 травня, жодному з кандидатів-фаворитів не вдалося набрати понад половину голосів виборців, які прийшли на дільниці. Тож 28 травня відбудеться другий тур президентських виборів. У ньому змагатимуться президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган і кандидат від блоку шести опозиційних партій Кемаль Киличдароглу. Хоча, схоже, трохи кращі шанси на перемогу має чинний лідер держави, заздалегідь «ховати» кандидата від опозиції аж ніяк не варто.
Іще кілька тижнів тому соціологи казали, що в першому турі президентських виборів переможе Киличдароглу, який, згідно з цими прогнозами, мав випередити Ердогана десь на п’ять відсотків. Але перед голосуванням чинний президент помітно активізувався. Ердоган виступав на багатотисячних мітингах своїх прихильників (турецькому президенту допомагав його азербайджанський колега Ільхам Алієв), відкривав великі інфраструктурні об'єкти (сонячну й атомну електростанції, останню побудувала рф) і роздавав передвиборні «пряники», зокрема, пообіцяв туркам дешевий газ.
Усі ці зусилля Ердогана не були марними: у першому турі президентських виборів переміг не опозиціонер Киличдароглу (45% голосів), а чинний президент Туреччини (49,34%). Ердоган, який обійшов свого головного конкурента на понад два мільйони голосів, заявляє про впевненість у перемозі в другому турі. Киличдароглу, хоча, очевидно, розчарований результатами першого туру, зброї не складає… Хто ж саме, чинний президент чи кандидат від опозиції, має кращі шанси на тріумф 28 травня?
Аби перегнати Ердогана, Киличдароглу треба десь взяти близько п’яти відсотків голосів. Це якраз стільки (5,23%), скільки проголосували у першому турі за третього кандидата, висуванця правого націоналістичного «Альянсу предків» Сінана Огана. Той уже закликав своїх прихильників у другому турі підтримати Киличдароглу, і якби всі вони так зробили, опозиціонер би, найімовірніше, переміг… Але усі голоси Огана до Киличдароглу не перейдуть. Серед виборців кандидата «Альянсу предків» є такі, які, хоч і не люблять Ердогана, не захочуть голосувати за Киличдароглу. Тож вони радше просто не підуть на вибори, ніж підтримають того, на чию користь висловився Оган…
Іще одним плюсом для Ердогана можуть стати результати парламентських виборів, які відбулися одночасно з президентськими. За результатами цього голосування, більшість у 600-місному парламенті Туреччини матиме Республіканський альянс (321 мандат) — на чолі з ердоганівською Партією справедливості й розвитку. А опозиційний Народний альянс на чолі з Народно-республіканською партією Киличдароглу матиме 213 мандатів.
Деякі з виборців, які у першому турі голосували за Огана (або навіть за Киличдароглу), можуть зараз міркувати приблизно так: «Ну добре, проголосую я у другому турі за Киличдароглу, і той стане президентом. Але у парламенті більшість матимуть прихильники Ердогана. Значить, реалізувати свої передвиборні обіцянки повною мірою Киличдароглу буде складно, співпраця президента й парламенту заповідається „ніяка“. А якщо врахувати, що опозиція обіцяла повернутися від президентської республіки до парламентської, усе це може завершитися владним безладом… Може, у другому турі краще підтримати Ердогана? Уже „дістав“, але з ним принаймні буде порядок».
Утім, говорити про те, що у другому турі Киличдароглу не матиме жодних шансів, було би великим перебільшенням. Багато залежатиме від того, чиї виборці активніше підуть на виборчі дільниці. Явка у першому турі була рекордною — понад 88%! Припускаю, у другому турі явка може бути трохи меншою, оскільки частина розчарованих виборців Огана на дільниці не піде. У будь-якому разі завдання кандидатів у ці два тижні - не допустити «охолодження» своїх виборців, їх мобілізація. Хто впорається з цим викликом краще?
На перший погляд, кращі шанси тут має Ердоган. Може продовжити роздавати «пряники» (гроші на це можна попросити у Саудівської Аравії, з лідерами якої Ердоган налагодив надійні відносини), до того ж чинний президент Туреччини значно кращий оратор, ніж «дідусь» Киличдароглу… Водночас можна припустити, що більш «просунутий» електорат кандидата від опозиції, головно з більших міст (Анкари, Стамбула й прибережних регіонів на заході, південному заході й півдні країни), має дещо більшу мотивацію, ніж виборці Ердогана, які живуть переважно у глибинці. Тож не виключено, що симпатики Киличдароглу 28 травня підуть голосувати активніше.
Загалом, у розподілі прихильників Ердогана й Киличдароглу між турецькими регіонами жодних сенсацій у першому турі не було. Єдине, що на південному сході Туреччини, який раніше був оплотом чинного президента, переміг кандидат від опозиції. Але це зрозуміло: саме цей регіон потерпів від сильного землетрусу, внаслідок якого загинули понад 50 тисяч осіб, а сотні тисяч утратили дах над головою. Виборці південного сходу бачили, як «складалися» їхні будинки, споруджені за президентства Ердогана з порушеннями будівельних норм. І вину за це неподобство ці виборці поклали саме на чинного лідера держави. Загалом, результати першого туру не залишають сумнівів: якби не землетрус і його жахливі наслідки, Ердоган би вже був обраним президентом…